Голова чернігівського єврейського товариства Семен Бельман цілком правильно підмітив помилку нашої газети: надрукувавши статтю прес-групи Служби безпеки України про організаторів Голодомору, ми подали не ту фотографію. Замість Менделя Хатаєвича, другого секретаря ЦК КП(б)У, ми випадково подали фото іншого терориста -- Наума Ейтінгтона. Замість вбивці українців ми подали фото вбивці Троцького (Бронштейна). Не треба плутати Ейтінгтона і Рамона Лопеса. Перший -- організатор вбивства, а Лопес -- безпосередній вбивця. Ейтінгтон був звинувачений Сталіним в організації сіоністського кубла в НКВС і деякий час прожив в ізоляції, хоча й не у в"язниці. Але згодом, уже після Сталіна, був ув"язненим. Помер старим і древнім, у Совєтському Союзі, працюючи редактором міжнародних видань. Лопес був визнаний Героєм Совєтського Союзу. Власне, обидва -- негідники, хоча й самі убили негідника. А Хатаєвич був розстріялний як ворог народу у 1937 році. І тут якраз помилки нема -- він дійсно ворог народу. Думаю, що і єврейського, а не тільки українського... Залишаючи поза дужками розмови деякі питання етики ( годилося б спочатку подати уточнення та заперечення до "Сіверщини", яка й друкувала статтю, а не до інших видань), варто подякувати Семену Григоровичу Бельману не тільки за уважність до газети, але й за наштовхування на деякі важливі спостереження.
По-перше, із семи судом визнаних організаторів Голодомору (зрозуміла річ, що їх було більше) тільки один -- українець. Влас Чубар, що був головою маріонеткового уряду України. Інші -- один грузин, один поляк, один росіянин та три євреї. Зауважу: що така кількість аж ніяк не може вважатися пропорційною національно щодо організаторів голодонищення українців. Важливіше інше: цей список спростовує нав"язувану українцям тезу про самонищення українців. Ні, Голодомор був принесений на російських штиках і єврейських ідеях комунізму. Той же Мендель Хатаєвич визнавав війну з українцями:" Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!» (Орест Субтельний, «Україна. Історія», Київ, 1993). Це говорилося 1933 року. Мендель Хатаєвич безпосередньо керував хлібозаготівлями.
По-друге, розповівши про убивцю Троцького, Семен Бельман мимоволі спростував ще один міф -- про якусь особливу взаємопідтримку євреїв, якої так бракує українцям. Єврей убив єврея. І євреї відповідальні за кожного єврея, як гласить епіграф до газети чернігівських євреїв "Тхія". Далекий я від зловтішання, повірте; просто єврейська нація -- звичайна нація. Яка має право на своїх героїв і на своїх негідників. Антисемітизм же, на мою думку, виростає з міфічних, гіперболізованих уявлень про єврейську націю.
І, по-третє, вся ця дискусія показала, що ми не знаємо навіть приблизно фото Хатаєвича, як і багатьох інших виродків більшовицького режиму. Хоча ще перед війною їх іменами називали колгоспи, площі і вулиці. І -- слава Богу! Нова Україна не повинна нічого забувати, але й не повинна тримати ув очу своїх кривавих катів. Хай ідуть на смітник історії.
