Нарешті це сказано. Не десь в загумінкових виданнях, а в солідній газеті "День" -- її оглядач, науковець Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв, аналізуючи чергові телешоу Шустєра-Кісєльова, зауважив:" Коли сьогодні в Росії кажуть, що в їхній країні в 1990-ті роки було дискредитоване саме поняття демократії (слівце «дерьмократия» було вигадане не в Україні), то віддають належне тій величезній ролі, яку в цьому сумному процесі зіграли російські вільні ЗМІ. Пікантно, що при цьому згадують російських медіа-магнатів, в одного з яких трудилися Євген Кисельов та Савік Шустер. Чи не бачать вони сьогодні загрози повторення в Україні колись уже зробленого в Росії?". Вигнані з Росії, бо там, мовляв, нема свободи слова, вони, ці телеваряги, приїхали на пишні хліби в Україну, щоб псувати нам той таки хліб і землю. Досить пару раз подивитися шоу Савіка Шустєра, цього громадянина Італії-Ізраїлю і бозна-чого ще, щоб зрозуміти: інформаційний простір України віддано на відкуп для інформаційних спекуляцій, протягів і насмішок. Варто хоча б проаналізувати один і той же склад учасників шоу, щоб задуматися: в яких кабінетах той список затверджували? Явно, не в українських.
Лариса Івшина, редактор газети "День" влучно зауважила -- мовляв, в Україні водогін об"єднали з каналізацією, але забули поставити фільтри, і назвали все це свободою слова. Поїхав би Савік Шустєр на свою історичну батьківщину та учворив передачу, де б посол України вчив Ізраїль як треба шанувати Голодомор. І тоді б ми побачили свободу слова в цілком демкоратичній державі, якою, кажуть, є Ізраїль. А в Україні можна пакостити поки що безкарно.
Особливо, якщо це робити з лукаво відстороненим виглядом та вічною тугою в очах.
