| Спудей | Дата: Неділя, 23-Сер-09, 18:19 | Повідомлення # 1 |
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Історія городнянської тюрми, це історія боротьби українського народу та людських страждань.
«В м. Городні з давніх-давен стоїть споруда колишньої «катерининської» (кін. 18 ст. –О.Я.) тюрми,-розповідає голова городянської райради Петро Верхуша, - стіни якої пам’ятають і народовольців, і більшовиків, і закатованих комуністичних та фашистських в’язнів.»
Проте найбільше у ній сиділо борців за незалежність України. Відразу ж після встановлення радянської влади тюрма, у якій до того сиділи борці з царатом – більшовики та народовольці, була заповнена українськими селянами.
– «Повстання на Чернігівщині розгоралося. Для його придушення радянська влада 18 липня 1919 року розділила територію губернії на три бойові райони – Кролевецький, Остерський та Середній, до якого входив і Городянський повіт, – пише у своїй розвідці про отамана Галаку Роман Коваль. –Арешти ставали повальними. В липня 1919 року у Городянській в’язниці перебувало 75 арештованих. Станом на 25 липня 20 чоловік з них вже було страчено. Але від того вільних місць у в’язниці не ставало –все нові і нові «контрреволюціонери» заходили під похмурі склепіння.(1).
Страждали від комуністичної влади й представники інших націй, навіть єврейської, представників якої так було багато серед каральних органів. Так не рятувала деяких городнянців й втеча в аполітичне, традиційно єврейське занят¬тя —торгівлю. У той час, коли немало висланих активістів зміцнювало здоров'я північними морозцями, в Городні опинилася за ґратами група крамарів: Айзінштат, Фрідкін, Сокольський, Штерець, Зяма Роговий, Альтерман. Дехто відбувся штрафом. "А те¬пер з податками історія, — скаржилася в листі до висланого друга дочка одного з засуджених. — Платити нічим. З хати вже витяти що можна, скоро візьмуться й за хату. І це не лише в нас, у Чернігові постраждали гірше. Можемо тепер здогадатися, що діється в інших містах. Усі сидять, склавши руки, зостається чекати виїзду в Крим, чи куди дозволять. Правда ми навчилися сміятися і духом не падаємо» (2).
Або наприклад як вам така історія? У січні 1927 року в Городні заарештували 20-річного кустаря-кондитера Носановського Нохима Аврамовича. Під час нічного обшуку співробітник Чернігівського губвідділу ДПУ Фрідман, в присутності понятих Чернушки Дениса Опанасовича і Манісової Хани Залманівни,
виявив близько 200 сторінок нелегальних матеріалів. Зокрема інформаційний листок ЦК сіоністсько-соціалістичної федерації "ДРОР" у СРСР, інструкції учбово-інструкторського відділу головного штабу Союзу ЦОФІМ "Ґошомер-Гаціор". 16-й випуск місцевої рукописної га¬зети "Маленький мирок" тощо. В документах зазначалося, що триває черговий (мало не восьмий) розгром сіоністсько-соціалістичних сил, репресії наштовхують на необхідність вчитися навчатись, безжально боротися з власними недоліками, не боятися повсякденної конкретної праці.
"Організатора і керівника підпільної контреволюцінної організації" арешт не злякав. Про заборонену літературу сказав, що вона належить не йому, а братові Мойсею, який два роки тому емігрував, відмовитися від сіонізму публічно через газети не побажав і взагалі від будь-яких пояснень про свою діяльність категорично відмовився.
— До Палестини виїхати бажаєте? — запитує слідчий.
— Бажання є, грошей нема, - відверто каже арештант.
Не добувши достатніх доказів для віддачі заарештованого до суду, уповноважений секретної опергрупи губвідділу ДПУ Коллакчі і началь¬ник губвідділу ДПУ Пейзнер порушують клопотання про вислання Носановського за межі України як соціально-небезпечний елемент в позасудовому порядку. Уповноважений секретно-політичного відділу Черток, ще один співробітник ДПУ Агліцкій, який виступає в ролі доповідача, клопотання підтримують. Доля Носановського переходить у руки голови Окремої наради при Колеги ДПУ (м. Харків) Карлсона і секретаря наради Гроссмана, які й споряджають контрреволюціонера на три роки в місто Сургут Уральської області. Дещо малокровний, як сказано в медичних документах, хлопчина, не занепадаючи духом, вивчає там мови, ходить на лижах, поки його долю не змінюють на краще.
28 червня 1928 року заступник начальника Одеського окрвідділу ДПУ Кривець і начальник секретного відділу Блюман садовлять його на корабель і відпускають до Палестини, очевидно, за казенний кошт.(3)
Але найбільшими ворогами залишалися українці.
Так члени ОУН з’явилися на території Чернігівщини у 1939-1940 роках, в якості ув’язнених. Наприклад, у 1940 році у Городянській тюрмі перебувала Марійка Левицька «Куна» - робітниця Львівської фабрики «Ароза», зв’язкова близька до крайового провідника ОУН (Б) Володимира Тимчія-«Лопатинського». Звідси її перевезли до чернігівської психлікарні, а потім до Кустанайської тюрми (Казахстан). (4) Це трапилося внаслідок евакуації ув’язнених перед наступаючою німецькою армією.
Документи свідчать, що з городянської тюрми було евакуйовано 190 ув’язнених до ст.. Златоуст. Далі їх було перевезено до Верхньоуральську, про що розповідає відомість вибуття та руху ешелонів по тюрмам НКВД Української РСР, куди вони прибули 30 липня. Тепер їх налічувалося вже 138 осіб. Цифри свідчать, з рахунків життя зникло 52 особи… (5)
Про страшні подробиці розповідає місцевий уродженець герой України Левко Лук’яненко:
- Перед Другою світовою війною арештовували громадян Городнянщини і за два тижні чи за місяць їхні трупи вивозили по дорозі на Горошківку і на краю лісу закопували. Навіть лінилися закопати як слід, і влітку сморід приваблював туди собак.
Олександр ЯСЕНЧУК
Джерела:
1. Роман Коваль Чернігівський Робін Гуд//Сіверянський літопис, - 2000. - №6. - С. 104
2. Володимир Шкварчук Прищеплена гілка .-Чернігів, «Просвіта», 1999 р. - С. 7-8
3. Володимир Шкварчук Прищеплена гілка .-Чернігів, «Просвіта», 1999 р. - С. 20-21
4. Василь Шпіцер Володимир Мороз Крайовий провідник Володимир Тимчій –«Лопатинський», - Львів, 2004, - С. 201
5. http://www.poshuk-lviv.org.ua/doc/doc21_u.htm
Спудей
|
| |
| |
| kotovainna | Дата: П'ятниця, 30-Чер-23, 22:56 | Повідомлення # 2 |
Група: Читач
Повідомлень: 6
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| влади й представники інших націй, навіть єврейської, представників якої так було багато серед каральних органів.
|
| |
| |
