|
Про те, що довкола
|
|
| Спудей | Дата: П'ятниця, 06-Чер-08, 17:17 | Повідомлення # 1 |
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Життя в лікарні: фінансовий абсцесс. Лист - 1.
Доброго дня, шановні. Зараз, я тимчасово перебуваю в лікарні, але вражень з якими хотілося б поділитися, аж занадто. Тож і вирішив, те що не зможу викладати у формі статей на сторінках «Сіверщини», викладати у формі своєрідного щоденника на сайті. За назву дякую Олександру Бобку.
Не мною підмічено, що попередні покоління, вони якісь більш цілеспрямовані, от і в лікарні мій сусід по ліжку в палаті - старий тренер Юрій Іванович, позавчора залишився без великого пальця на руці, від порізу кістка загнила і її відрізали, але він не плаче, навпаки чітко та спокійно витримує всі процедури - уколи, перебинтування. Інший Алєксандрович підполковник, колишній військовий, вже 2 тижні вдома, але ходить до лікарні на перев'язки, то він під час операції, коли йому відрізали частину стопи, навіть жартував – Вам, що пилку принести з гаража, бо у вас вона тупенька? В сусідній палаті, лежать старенькі бабусі, в них по декілька переломів, пролежні – заживо гниють, але вони хочуть жити!
З таких людей цв'яхи би робити!
Поруч в сусідній палаті лежить 31-річний колишній браток, в нього депресія – хоче додому, і тому він кожного дня випивши медичного спирту «Септолу», плаче й розповідає як він любить свій дім.
Хотілося б розповісти про фінанси в лікарні. Перше, що ти робиш потрапивши до лікарні це здаєш різноманітні аналізи. Через деякий час тебе просять здати благодійний внесок на 25,00 грн, бо потрібні реактиви, окрім того здаються благодійні внески й на інші потреби флюрографію, УВЧ, в «сестринську», в «маніпуляційну», в останні два об'єкти - пігулками, милом, ватою, шприцами, і т. д. В мене самого на лікування пішло близько 800 грн, але це не рекорд, це ще й мало у порівнянні з іншими. Спасибі друзям, колегам що рідтримували, провідували мене. Щодо харчування, то на одного хворого виділяєтьсмя менше 2,00 грн на день, ось приклад меню: на сніданок – гречка, на обід суп майже без жиру, з горохом, на вечерю – пшоняна каша. Всі каші без жиру. До цього всього додається 4 окрйці хліба та кип'яток. Тож передачі з дому, дуже потрібні та популярні. В палатах лежить, по 5-ко чоловік, ліжка надані Німеччиною колись, як гуманітарна допомога. Хоч і заборонено палити, але смалять майже всі, на балконі. Хто бажає може за 20,00 гривень на добу орендувати палату самому, але там дуже нудно, принаймні я б не витримав.
Найкращим ресурсом лікарні є люди – медсестри, лікарі. Вони лікують, і якщо ти не даєш сам, не беруть хабарів.
Олександр ЯСЕНЧУК
Спудей
|
| |
| |
| Спудей | Дата: Субота, 07-Чер-08, 15:41 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Лист -2. ВІЧ-інфікований сусід, несподіваний сюрприз.
Найбільше вбиває у лікарні – нудьга. Серед можливих розваг найпопулярніші це читання книг або газет, паління, розпиття спиртних напоїв, гра в карти. У нашій палаті вже більше місяця лежить колода карт, але ніхто в неї не грає. Також під столом, єдиним на всю палату, схожим на шкільну парту, за тиждень збирається пачка газет, в суботу санітарка їх викидає.
Відносно політики, то вся палата з нетерпіннням чекала коли посадять Луценка за грати – не дочекалась...
В сусідній палаті лежить цікава компанія, вони загоняються «по-білому» тобто наркомани, що колються, хоча я їх розумію, вони люди добрі, але немає внутрішнього тормозу.
Хотілося б вам описати свою палату, я з дитинства не лежав у лікарні, тож і не мав уявлення, що це. Як виявилося це приміщення, покрите блакитною фарбою, в якому розлита туга, єдина насолода балкон – з нього ти бачиш майже весь Чернігів.
Звичайно можна брати на прокат телевізор чи палату від 20,00 до 50,00 грн за добу, і жити самостйно, але ти не мажор.
Паціенти, щоб розслабитися купують медицинський спирт. Розводити його кажуть треба в пропорціх 1 до 1,5.
Цікаво поспілкуватися з медсестрами, ці молоді дівчини, спілкуються з різними хворими в томуч числі й бомжами та ВІЧ-інфікованими за 0,75 грн за паціента, шкода малих. Привозять якогось поламаного, а дівчата його розрізають, шпилять уколами, а потім підкалуються шприцами, а він добре, що не ВІЧ-інфікований – страшно...До речі, такі особистості потрапляли і до нас в палату, начебто одна в їх хвороба, а потім вияснялося, що вони хвори на туберкульоз чи вони типові наркомани, і в них пішло загноєнння вен.
Олександр ЯСЕНЧУК
Спудей
|
| |
| |
| Спудей | Дата: Понеділок, 09-Чер-08, 19:10 | Повідомлення # 3 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Лист – 3. Боже, збережі мені розум.
Лежати в лікарні, це також вислуховувати різні житейські історії. Мій сусіда по лікарні, 51-річний Валерій Герасімов, просить милостиню в переході біля «України». За його словами в день він збирає як мінімум 50-грн, а може й більше. Дають йому гроші, бо він дійсно викликає співчуття – маленький, худенький, з довгою бородою і на милицях. Будинку в нього немає, на початку весни в нього потонула жінка, і звідти його вигнали, сам він чернігівський. Каже, що працював колись токарем та водієм. А ще він сидів, бо був злодієм.
Ще один діяч працював охоронцем, два рази брав участь в штурмах підприємств (рейдерських атаках), а одного разу й відбивався.
- Ми засіли в кабінеті директора, - каже він, - і мали не допустити захоплення документів. Нападники, такі ж самі черті як і ми, лізли в вікна, ми їх поливали кипятком. Потім вони почали вибивати двері, та ми підперли їх сейфом.
Іноді вночі він молиться, зі словами «Боже, збережі мені розум.», - він наркоман і боїться, щоб у його голові не поселився хтось інший.
Спудей
|
| |
| |
