Порядок звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років
Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Названі категорії жінок не можуть бути звільнені не лише з підстав, передбачених ст.40 і 41 КЗпП, але й за іншими підставами, які кваліфікуються як звільнення (розірвання) трудового договору з ініціативи власника.
Водночас, ст.38 КЗпП передбачає право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням, а п.1 ст.36 КЗпП – за угодою сторін.
Таким чином, виходячи із норм трудового законодавства України, вагітні жінки та жінки, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не можуть бути звільнені з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Головний державний інспектор з питань праці І.Б.Гущіна