Як відомо, у кожної країни свої звичаї зустрічі Нового року, а отже і різні новорічні герої. Змалечку ми вірили, що подарунки під ялинкою, то від Діда Мороза за хорошу поведінку. Хто краще себе буде поводити весь рік, той отримає кращий подарунок.
Європейські та американські діти ж вірили у Санта Клауса, який у Різдвяну ніч проникав у будинок через димохід та залишав у новорічних панчохах, що висіли на каміні, подарунки для кожного мешканця будинку.
Все це звучить досить казково, але хто насправді ці щедрі чарівники? Звідки вони такі взялися? Та чи це одна і та ж казкова істота?
Давайте з’ясуємо.

Санта Клаус

Історичні корені походження Санта Клауса йдуть далеко в глибину століть. Санта Клаус якого ми сьогодні знаємо об'єднує в собі безліч легенд та історій, що зазнали з часом деякі зміни.
Прототипом Санта Клауса християнського часу став Ізмірський єпископ Микола (місто Ізмір зараз належить Туреччині). Єпископ Микола жив у 4 столітті нашої ери. Він був дуже заможний, великодушний і просто обожнював дітей. Часто він робив подарунки бідним дітям. Легенда свідчить, що подарунки Микола передавав або підкладав у вікна.
Пізніше Микола був канонізований і тепер у християнському світі він відомий як Святий Микола Угодник.
У Православній церкві Святий Микола вважається покровителем мандрівників.
На протестантських територіях центральної та північної Німеччини Святий Микола пізніше став відомий як Weinachtsmann. У Англії його стали називати Папа Різдво (Father Christmams). Святий Миколай проклав собі дорогу до Сполучених Штатів з Датськими іммігрантами і вже там його стали називати Санта Клаусом.
У північно-американській поезії та образотворчому мистецтві Санта Клаус з його білою бородою, червоним жакетом і шапкою з пумпоном з'являвся в ніч перед Різдвом на санях, запряжених оленями, спускався в будинок через трубу і залишав подарунки в панчохах, які діти вивішували біля каміна.
Діти завжди хотіли знати звідки він приїжджає і де проводить цілий рік до Різдва і де ж він бере подарунки. З цих питань виросла легенда про те, що Санта живе на північному полюсі, там же де й розташовується його склад подарунків.
Але в 1925 році на Північному Полюсі ще не було пасовищ оленів і газети повідомили, що Санта Клаус насправді живе у Фінській Лапландії.
Пагорб який розташований прямо на східному узбережжі Фінляндії нагадує вуха кролика але насправді є вухом Санта Клауса, яким він слухає як ведуть себе діти з усього світу. У Санти є помічники, це група ельфів, котрі мають власну історію в Скандинавських легендах.

Дід мороз

За старих часів слов'яни вірили, що від бід і нещасть людей оберігають духи предків. І щоб вони стали добросердими, їх потрібно умилостивити. Для цього взимку влаштовували колядки. Колядники одягалися як можна страшніше: шуби навиворіт, маски."Духи" стукали у вікна, і люди виносили їм подарунки, частування. Найстрашніший з колядників називався Дід. Його і вважають древнім прообразом сучасного Дідуся Мороза. Більше схожий на нашого Діда Мороза казковий персонаж Морозко (він же в більш пізніх версіях - Мороз Іванович, Мороз - Червоний ніс).
Це Дух Зими - строгий, іноді злий, сварливий, але справедливий. Добрим людям благоволить і обдаровує, а поганих може і заморозити своїм чарівним ціпком.
Конкретне ім'я у цього персонажа з'явилося не відразу. Називали дарувальника і Дідусь Микола, і Старий Рупрехт (персонаж з німецької традиції), добрий Морозко.Але поступово своє місце біля ялинки міцно зайняв Дід Мороз. Поступово зі злого персонажа, яким батьки лякали дітей, Мороз перетворюється в доброго чарівника, володаря зимового лісу, що створює зимове свято. І понині всі знають, що живе Дід Мороз в лісі і дружить з лісовими звірами і птахами. Спочатку шуба його була синьої.
Зараз Дід Мороз найчастіше приходить у червоному костюмі. Поява Снігуроньки зводять до старовинної казки. Вона символізувала зміну зими і літа. Завдяки опері Н.А. Римського-Корсакова "Снігуронька" казковий персонаж отримує широку популярність. І Дід Мороз, і Снігуронька (визнана онукою Дідуся) стають персонажами віршів і картинок про Зиму, неодмінними учасниками новорічного дитячого свята.

* * *
Отже, походження російського Діда Мороза суттєво відрізняється від європейського Санта Клауса. Якщо Санта Клаус був реальною історичною особою, яку за добрі справи звели в ранг святих, то російська Дід Мороз - скоріше язичницький дух, персонаж народних повір'їв і казок.
Незважаючи на те, що сучасний спосіб Діда Мороза сформувався вже під впливом європейського новорічного персонажа, більшість характерних рис росіян залишилося. І до цього дня російський Дід Мороз ходить в довгій шубі, валянках і з палицею. Він вважає за краще пересуватися пішки, по повітрю, або на санях, запряжених трійкою жвавих коней.

Як звуть Діда Мороза у різних країнах світу

Австралія, США - Санта Клаус. Американський дідусь носить ковпачок і червону курточку, палить трубку, подорожує по повітрю на оленях і входить в будинок через трубу. Австралійський Дід Мороз такий же, тільки в плавках і на скутері (чи знаєте, жарко першого січня в країні кенгуру)

Австрія - Сильвестр

Алтайський край - Соок-Таадак

Англія - Батечко Різдво

Бельгія, Польща - Святий Миколай.

Греція, Кіпр - Святий Василь

Данія - Юлетомте, Юлеманден, Святий Ніколас

Західні слов'яни - Святі Мікалаус

Італія - Бабо Наттале. Крім нього, до слухняних дітей приходить добра фея Бефана (Ла Бефана) і дарує подарунки. Пустунам ж дістається вуглинка від злої чарівниці Бефани.

Іспанія - Папа Ноель

Казахстан - Аяс-ата

Калмикія - Зул

Камбоджа - Дід Жар

Карелія - Паккайне

Китай - Шо Хін, Шен Дань Лаожень

Колумбія - Папа Паскуаль

Монголія - Увлін Увгун у супроводі Зазан Охин (Снігуронька) і Шини Жила (хлопчик-Новий рік). Новий рік в Монголії співпадає з святом скотарства, тому Дід Мороз носить одяг скотаря.

Нідерланди - Сандерклаас

Норвегія - Ніссе (маленькі домовики). Ніссе носять в'язані ковпачки і люблять смачненьке.)

Росія - Дід Мороз, Дід Тріскун, Морозко та Карачун в одній особі. Він трохи суворий на вигляд. Носить шубу до землі і високу шапку, в руках у нього крижана палиця і мішок подарунків.

Румунія - Мош Джеріле

Савойя - Святий Шаланд

Узбекистан - Корбобо і Коргиз (Снігуронька). У узбецькі кишлаки в новорічну ніч верхи на ослові в'їжджає «сніжний дідусь» в смугастому халаті. Це і є Корбобо.

Фінляндія - Йоулупуккі. Таке ім'я йому дане не дарма: «Йоулу» означає Різдво, а «пукки» - козел. Багато років тому Дід Мороз носив цапову шкуру і подарунки розвозив на козлі.

Франція - Дід Січень, Пер Ноель. Французький «Дід Січень» ходить з палицею і носить крислатого капелюха.

Чехія - Дід Мікулаш

Швеція - Кріса Крінгл, Юлніссан, Юль Томтен (Йолотомтен)

Японія - Одзі-сан