7 березня. Щоденний ранковий моціон: душ, чашка міцної кави, традиційний цитрус і чорний гіркий шоколад, макіяж, екскурсія по гардеробу, швидке прибирання, декілька хвилин для зачіски, декілька крапель улюблених парфумів для настрою, кожному поцілунок і фірмова чарівна посмішка. «Лечу» на роботу і молюся, щоб в годині з’явилися зайві дві-три хвилини і маршрутка була не досить забита. І, продовжую молитися дивлячись на перехожих жінок: «Не дай мені Боже втратити жіночність».
Жінки. Їх проклинають і обожнюють. Їх зраджують і зраджують заради них. Це образ чисельних понять: «берегиня», мати, донька, кохана… Про них так багато написано, але про них так мало піклуються. Щодня тільки і розмов: комунальні тарифи, політичні реформи, але жінки, чомусь, не стають предметом турботи ані політиків і влади, ані держави загалом. І, як грип, ця «хвороба» переходить на їх чоловіче оточення. Мені хотілося написати позитивно про жінок сьогодення. Я, навіть, окреслила ряд тем. І якщо оди не вийшло, нехай будуть тези…
Гендерна політика. Тут у мене свій погляд. Більшість жінок, гадаю, самі не розуміють, що це таке. Права? Погоджуюсь щодо права голосу, представництва в усіх сферах життя, отримання освіти (дурна жінка – це страшне), професії (робота – стимул проявити себе або зробити зачіску і макіяж). І право заробляти гроші (зверну увагу – власні), щоб не питаючи нікого витрачати їх на щоденні потреби і відкладати на чорний день, а не утримувати за них сім’ю з 4-х осіб. Всі кидаються на чарівні обличчя і фігури. Та чи думав хто, що кожна може бути привабливою?! Аби твої гроші? Але наша соціальна і матеріальна незахищеність загнала жінок і перетворила більшість з них на позбавлену піклування і охайності «квадратову особу у кожусі», яка витрачає дні на здобуток «копійок» (яких частіше вистачить лише на квартплату) і які-небудь продукти харчування. Взагалі зарплата жінки (окрема молитва) повинна ділитися на дві частини: гроші на товари по догляду за собою і сім’єю і залишок сімейного бюджету. За власними підрахунками на півроку жінці потрібно приблизно 10-12 тис. грн. на білизну, косметику, парфуми, туалетні приладдя, миючі засоби, перукаря, косметолога і різноманітні дрібнички. Майже все це потрібно і чоловіку, і дитині. Тобто суму ще збільшуємо. Решта зарплати – бюджет. А зарплата чоловіка повинна іти на утримання сім’ї: квартплата, харчі, одежа, машина, відпустки, навчання, ремонт... От і існуватиме тоді сім’я середнього класу.
Підтримую і право мати свободу бажань, дій, вибору. Але при цьому, впевнена, треба залишатися залежною від чоловіка. Де в чому, не в усьому. Бо це є нормальним, адже справжня жінка повинна від нього залежати, щоб стимулювати чоловічу свідомість і біологічну діяльність. Це ж так природно і так гарно відчувати себе захищеною, знати, що про тебе піклуються, що за тебе можуть щось вирішити, а не перекласти все на твої плечі, що чоловік виконує свою функцію, а не вкривається відтінком ледарства, безпорадності, і, не дай Боже, блакитності. Але завдяки феміністкам (молюся, що я не така) справжніх жінок називають співробітниками, однопартійцями, співслужбовцями і всі гасла щодо прав, нажаль, викривилися і сприйнялися лише як поняття: дешева і живуча рабсила. Тобто хочете прав – беріть, але працюйте на рівні з чоловіками. Та, гадаю, справжні тендітні жінки не це мали на увазі, бо вміють себе цінити. Жінка ж біологічно не може працювати як чоловік, у неї повинен бути інший режим роботи, харчування і відпочинку. Днями прочитала: «Труд перетворив мавпу на людину, а емансипація перетворила жінку на чоловіка». Вона перетворює її на примару в жіночому образі, а іноді, позбавляє навіть і цього поняття (молюся, що це не про мене). І подивіться, на кого емансипація перетворює чоловіків. Їх образа, начебто зазіхають на їхню територію, потроху вбиває поняття «жіночність».А ми ще кажемо: «Де вони – справжні?» Ми хоча б сльозами реагуємо на грубість і байдужість до себе, але невдовзі, наші жінки і цього робити не будуть. Бо стане перманентною нормою життя, коли жінка, наче в рекламі: «Кохана, де мої шкарпетки?», буде маскуватися під диван і горщик з квітами, щоб спокійно випити чашку кави. І не було б так весело, як би не було так гірко.
Якщо вас влаштовує, коли вас ставлять на один рівень з чоловіком – це ваше право (молюся, що це не я). Але прохання до чоловіків: вчиться розрізняти співробітників і нормальних жінок. Щоб справжніх не ображати. Пам’ятайте, що жінка – коштовна річ, її треба пестити і бавити, наче маленьку дитину. Тоді ви і результат отримаєте.
І молюся, щоб наступне казали не про мене: жінки погано виглядають, у них постійно «болить голова», вони не народжують (промовчимо чого чоловіки не роблять, бо загнані життям). Та коли їм, щоб на все вистачало сил, турбуватися про власне здоров’я і вигляд (добре їсти, багато відпочивати, мати повноцінний сон і менше стресів), коли голова забита побутовими проблемами і вони постійно на всьому економлять цілодобово працюючи. Після роботи, жінка є кухаркою, прачкою, прибиральницею, мамою і «рабинею пристрасті». Вранці випила кави, в обід чогось поклювала (бо дієта). Ввечері, (після фітнесу в кращому випадку), поки приготує, прибере, приділить час домашнім і собі, яка там їжа і відпочинок. Далі сон, приблизно годин 5 (як у мерця) і зранку все спочатку. І ось вона, напівголодна і напівнедоспата, заклопотана роботою і побутом, одного разу дізнається, що втратила привабливість або постарішала, або вже на 3-4 місяці вагітності. І яке здоров’я і нервова система буде у тієї дитини? Тому молоді жінки намагаються вийти за багатого або поїхати закордон на пошуки кращого життя. Або навчаються, щоб отримати роботу, потім працюють, щоб щось відкласти, потім для себе живуть, може і про здоров’я думають (якщо є гроші), а вже тоді, - коли організм старіє, - вирішують народжувати. Та до фінансових і побутових проблем вже додаються жіночі і чоловічі захворювання, смертність серед чоловіків 40-50 років і ось воно, твоє майбутнє Україно: нуль або кволе і хворе. І незмінним залишається одне: держава продовжує турбуватися про нас. Демографічна криза? Невже?! Адже постійне «піклування» влади (особливо щодо молоді) стосовно роботи, зарплати, житла і охорони здоров’я – це реалії! Тоді чому жінка, яка народжує «майбутнє країни», отримує від цієї самої держави мізерні подачки? Аж 12 тисяч?! Шановні можновладці, цю суму, та на 3 роки?! Бережіться Бога! Коли ви в останнє дивилися скільки коштують дитячі речі і розваги? А дитина росте! Тому і думає сім’я, і спершу жінка, виходячи із свого бюджету, скільки дітей народжувати, скільком можна дати повноцінне життя. Невже краще плодити бідноту і неуків? І як, сильні світу цього, ви можете говорити про заборону абортів? Хто дав вам право втручатися в життя жінки? «Аборт – не гуманно»,- кажете ви. А гуманно народити дитину і кинути, свідомо позбавивши її нормального життя? А що ви, взагалі, крім обіцянок, робите, щоб жінка із задоволенням народжувала скільки хоче? Чи ми матеріально і соціально захищені для цього? Чи належне медичне обслуговування? А питання житла? Де взяти гроші, щоб його купити? Кредит? А чи впевнені люди, що завтра не втратять роботу, отримають належну зарплату і що відсотки не виростуть? Коментарі – зайві. Тому питання абортів і народження залишіть жінкам.
І риторичне, для роздумів. Навіщо збільшувати «найслабшій» частині людства пенсійний вік?..
Тому, шановні жінки, несіть із гордістю своє звання і пам’ятайте, що багато чого залежить від вас самих, і в будь-якій професії і ситуації, можна бути справжньою жінкою. Не дозволяйте ліні і байдужості вбивати в вас жіночність, доброту і природне призначення: бути коханою і народжувати дітей. Жінка повинна викликати позитивні емоції, а якщо емоції лише негативні – це вже не жінка. А яким чином це перевірити? Подивіться на реакцію чоловіків.
І попри всі проблеми я щодня віддаю молитву Богові: «Господи! Дякую тобі, що ти зробив мене саме жінкою і поспіль роки дав мені осмислення, що означає нею бути! Дякую, що дав зрозуміти, навіщо мені жіноче тіло і зовнішність, масажисти, косметологи, фітнес, дієти, мода, відмова від шкідливих звичок, турбота про здоров’я і вигляд, осмислене бажання мати дітей і піклуватися про людину, яка є для тебе і чоловіком, і другом, і коханцем. Сила жінки в її слабкості, тому дякую, що ти даєш мені сили щодня ці слабкості вдосконалювати. Дякую, що дав наснаги терпіти і чекати всі ті роки, коли я, вважаючи себе звичайною, але не жаліючи часу і терпіння, продовжувала працювати над собою, навчатися, розвиватися, вдосконалюватися, формувати свою свідомість і вибудовувати власний неповторний стиль життя. Дякую, що ти, нарешті, винагородив мене, змінивши не тільки зовні, а і тим, що допоміг зрозуміти поняття «справжня жінка». Так. Я – справжня жінка! Справжня, сучасна жінка! І я пишаюся цим, тому що вчасно це зрозуміла! Я така, якою завжди хотіла бути і буду поспіль роки! Бо Я – ЖІНКА!»
P.S. 8 березня. Душ, кава, шоколад, макіяж, гардероб, прибирання, зачіска, парфуми, поцілунки і фірмова чарівна посмішка. Отже, лицарі сьогодення, ми чекаємо на квіти, подарунки, побажання (ну і що там є у вас саме на цей день). Вітайте! Вперед!
Юлія Найда