Версія для людей з вадами зору
реклама партнерів:
Головна › Статті › Невідома Україна
Невідома Україна
Бог створив цапа, а чорт -- кацапа
14-Лис-07 10114 4.2 0
Читаючи статті, анекдоти в російських газетах, не важко зрозуміти, що є два основних варіанти: хохол – це тупий, обмежений селюк, що приїхав заробити гроші на будівництві, при цьому він жити не може без сала та горілки. Або інший варіант, більш приємніший для них – ніби росіянин, але тільки родом з України, в крайньому випадку, звідти його батьки чи предки, іноді він співає гарні, тужливі пісні. Тобто такий самий ерафець (громадянин Російської Федерації як і решта). Якщо ж наш земляк заявляє, що він не хохол, а українець, то це відразу ж викликає підозру і негативну реакцію. Бандерівець він, фашист, на день народження Шевченка варить борщ з крові рускіх младєнцов – твердять деякі залякані громадяни РФ, почувши таке. Цікаво, що в деяких матеріалах, автори слово «хохлушка» вважають ледь не компліментом – хохлушка, для мене це сексапильна, весела, крутобедра дівчина, - вважає один дописувач.

Наука твердить, що прізвисько – хохли, напевно, пішло від запорозьких козаків, які в давнину вибривали собі голову і залишали собі лише чуб (оселедець). В XIX ст в Сибіру хохлами могли називати не тільки українців, але й білорусів та росіян з південних райнів країни. Російські старообрядці навіть на півночі Чернігівської області та на півдні Брянської – називали села населені українцям – хохляцькими, відповідно села населені – старообрядцями українці називали кацапськими. Старообрядці - липовани, що населяють дельту Дунаю, називали хохлами православних росіян та українців.

Українські вчені вважають, що шукати коріння варто глибже, в тюркських мовах. Так по одній версії воно походить від монгольського «хал-гол» («хох-улу (олу)») — «синьо-жовтий» (по кольору симвоіки Галицько-Волинського князівства). По тіньшій версії, від кримсько-татарського «хо» — син і «хол» — сонце .

Як сказано в енциклопедії – «активно використовується в сучасній мові. Може обозначати українця – обивателя з низькою культурою (шароварщина). Іноді в Росії Україну називають Хохляндією».

Цікаво розглянути стереотипи, що чклалися довкола слова хохол в російській масовій свідомості. Так важається, що основними харчами хохлів є свняче сало та горілка. Живуть вони на хуторах в українському степу. Зображають хохлів у шароварах, вишиванці з оселедцем та вгими обвислими вухами. Хохлам приписують брехливість, придуркуватість, але рахом з тим хитрість, изворотливость, жадність та властолюбність. Володимир Даль зафіксував такі прислівя. Що побутують серед росіян: «Хохол тупіше ворони, але хитріше чорта», «Хохол не збреше, та й правди не скаже», «Де два хохла, там три гетьмана», «Коли хохол народився, єврей заплакав».

Хохли в сучасній Росії — популярні персонажи анекдотів.

Йшов кацап, його рак за щось там цап

В кожної медалі, є й свій бік, давня історія, міцни братерські обійми (такі, що брати ледь не придушують один одного) пов’язують нас із російським народом. Тож і не дивно, що у відповідь на хохла, ми патріотично називаємо північно-східних сусідів – кацапами або москалями. Енциклопедія твердить, що кацап це - українське, польське!, словацьке!!, білоруське!!! зневажливе прізвисько росіян.

Серед росіян і українців — прізвисько діалектної групи росіян, що живуть поряд з межею України або з місцями компактного мешкання українців. Також часто використовується, як просторічне позначення носіїв південного говору російської мови. Тобто в свідомості українця кацапи це росіяни, проте вони відрізняються від москалів. Москалі є більш наглими, владнішими, окультуренними кацапами, родом з Росії. Вживають слово кацап по-різному, починаючи від позитивно - нейтрального і закінчуючи як брудну лайку.

Молодому поколінню відразу ж пригадується трагікомічний твір, класика української андеграундної літератури Леся Подервянського «Кацапи», у старшого ж покоління слово кацап асоціюється з горілкою, будівництвами та високими «начальственними чинами», що приїхали керувати.

Звідки ж пішло таке цікаве словечко? Загальноприйнята думка вважає, яку висловив вперше вчений М.Фасмер.що слово кацап вийшло від виразу: как цап, «через те, що бритому українцю, бородаті росіяни, ввижалися цапами (козлами)» . Проте це малоймовірно, що слово могло створитися таким шляхом, бо в російській мові нема слова – «цап», а в українській нема слова «как».

«Бог створив цапа (козла), а чорт кацапа» (українське прислівя).

Насправді слово кацап (касап), як довів академік Д. Яворницький, тюркського походження і означає різник, розбишака. Ось як він пише про це:

“Працюючи в Архіві Міністерства юстиції у Москві, я знайшов декілька українських документів середини XVIII ст., в яких слово “кацап” писалося не з буквою “ц”, а з буквою “с”, тобто, не “кацап”, а “касап”. Звернувшись потім від архівних документів до мови тубільців Середньої Азії, я дізнався, що в сартів є слово “касаб”, “касап”, що в буквальному розумінні означає “м’ясник” і в переносному “гицель” (живодер). Звідси я і роблю висновок, що теперішнє слово “кацап” зовсім не руського, а східного, правдоподібно — татарського походження, як слова: деньга (по-татарськи — “тенька”), хомут (“хамут”), сундук (“сандук”) та інші, які, проте вважаються у нас за давністю чисто московськими. Йдучи далі, я допускаю, що початково кличкою “касап” обзивали москалі татар в смислі “насильників”, “пригноблювачів”, “гицлів”. Від москалів слово “кацап” могло бути занесеним до українців в епоху московської боярщини на Україні, в XVII ст., після гетьмана Богдана Хмельницького”.

Дореволюційний громадський діяч і меценат Євген Чикаленко у своєму щоденнику відзначив: “слово “кацап” чи “касап” на тюрських мовах і в молдавській означає — різник, різун, живоріз”.32 Він же занотував вираз “покацапились”.

Тлумачення слова “кацап” подається також в “Українській малій енциклопедії” Є. Онацького як похідне від татарського “різник”, “різун”.

У Степана Руданського є цикл співомовок про кацапів. Наведемо лише один уривок:

Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав’язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток
Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата
Та все промовляє:
“Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо
Как трепаться будєт!”

Історик Євген Наконечний, пише - Поряд із давнім терміном “москаль” на східноукраїнських землях з XVIII ст. в розмовній мові вкорінився етнофолізм “кацап” і його похідні. Зокрема, ненормативне слово “кацап” українці використовували й у приватному листуванні. У листі до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р. Тарас Шевченко запитує: “Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?” (Підкреслення самого Т. Шевченка).

Таким чином, ми розібралися звідки походить слова «кацап», слово це активно використовували і на наших землях. Наприклад епізод з життя на Чернігівщині в другій половині XIX сторіччя. “Почуття окремішності своєї від “кацапів” було у наших священиків зовсім ясне й виразне. Я пригадую дуже добре, — писав М. Галаган, — як неприязно вони зустріли в своїм гурті священика, присланого в одно із недалеких від нас сіл із якоїсь російської єпархії. Ніколи не чув я, щоб поза очі називали його на ім’я чи на прізвище: назва для нього була одна — “кацап”.

Сьогодні російськи засоби масової інформації намагаються, як тільки можна, замінити слово «кацап» на більш «симпатичне» - москаль.

Історія назви «інтилігентних» кацапів

Цей термін віддавна побутує на наших землях. Москаль — в українській, білоруській та польській мовах прізвисько, що використовують по відношенню до росіян та жителів Москви. Історично використовувалось по відношенню до жителів Великого Князівства Московського, котре часто в літописах та історичних текстах згадується як Московія, а також по відношенню до їх вассалів. В істичних хроніках відомі також синоніми: московіт, московитянин, москвитянин. З плином часу слово москаль почало набувати негативного значення на територіях Польщи, Білорусії, Литви та України. Котрі були захоплені Російською Імперією, і надовго були вкдючени до її складу.

Восени 1794 року литвини, білоруси, жамойти разом з поляками підняли повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. На литовсько-білоруських землях боротьбою керував Якуб Ясинський. Нижче наведені рядки із звернення Ясинського до білоруссів, написаного на білоруській мові:

"Помнім добра, што рабілі,
Як нас дзёрлі, як нас білі.
Докуль будзем так маўчаці?
Годзе нам сядзець у хаце!
Нашто землю нам забралі?
Пашто ў путы закавалі?
Дочкі, жонкі нам гвалцілі.
Трэ, каб мы ім заплацілі!
Коней нам пазаязджалі,
Што хацелі, то і бралі.
Пойдзем жыва да Касцюшкі,
Рубаць будзем маскалюшкі!"

На сьогоднішній день, слово москаль, має багато негативни відтінків від іронічного – «нажрався як москаль», до негативного «Смерть москалям»!

На завершення можна ще відзначити, що в таємних мовах (професійні арго) теж побутували своєрідні етноніми. Так, наприклад, в російських етнонімах-арготизмах українця називають “мармиш”, а українку — “лоха”. У свою чергу в арго українських лірників, як і в білоруських професійних жебраків, росіян означали терміном “батус”, “бацай”.

Олександр ЯСЕНЧУК


Василь ЧепурнийГоловний редактор

Коментарі (0)
avatar
Для більш комфортної роботи користувача, цей сайт використовує файли cookies. Продовжуючи перегляд сторінок сайту, ви погоджуєтесь з Політикою використання файлів cookies.