Жукля: парафіяни не захоплювали власний храм!

Заява прес-служби Чернігівської єпархії
з приводу ситуації в с. Жукля Корюківського району
Чернігівської області.

У зв’язку з розповсюдженням у ЗМІ неправдивої або спотвореної інформації щодо подій у с. Жукля Корюківського району Чернігівської області прес-служба Чернігівської єпархії УПЦ Київського Патріархату повідомляє наступне.

Протягом останніх приблизно трьох років парафія Покрова Пресвятої Богородиці УПЦ (МП) с. Жукля не мала свого постійного священика, а була прикріплена до сусідньої Козилівської парафії. Священик, який «окормляв» Жуклю, насправді швидше сам окормлявся в ній і за три роки замість поваги, як до духовного отця, викликав серед жителів села загальне несприйняття. Парафія зверталася до Чернігівської єпархії УПЦ (МП) зі скаргами на свого «пастиря», просила призначити іншого священика. Але ці прохання залишалися нерозглянутими.

Тоді, не бажаючи більше терпіти «духовного окормлення» з боку священика УПЦ (МП) громада на зборах 28 серпня 2009 р. приняла рішення про перехід в юрисдикцію УПЦ Київського Патріархату. Слід зазначити, що жодного тиску чи навіть агітації за це рішення з боку нашої єпархії не проводилося, жителі Жуклі прийняли його добровільно і свідомо. Генерал-майор запасу МЧС Василь Устименко, про якого в повідомленнях згадувалося, як про «посадову особу, яка чинила тиск на жителів села», насправді сам є жителем села і парафіянином храму, тому висловлював свою думку на рівні з односельцями. Рішенням парафіяльних зборів було внесено зміни до статуту парафії, які визначили її приналежність вже до Чернігівської єпархії УПЦ Київського Патріархату.

Відповідно до Конституції та Закону України «Про свободу совісті» кожна релігійна громада має право вільно обирати своє підпорядкування тому чи іншому релігійному центру. В даному випадку громада законним чином вирішила вийти з підпорядкування єпархії Московського Патріархату та увійти в підпорядкування єпархії Київського Патріархату. Рішення парафіяльних зборів про внесення змін та доповнень до парафіяльного статуту є підставою для їхньої реєстрації у областній державній адміністрації. Максимальний, підкреслимо – максимальний термін розгляду таких питань згідно до Закону – один місяць. Державна адміністрація, отримавши належним чином оформлені документи, не мала жодних підстав відмовляти у реєстрації змін та доповнень до статуту, прийнятих парафіяльними зборами.

У зв’язку з цим стають абсолютно незрозумілими звинувачення на адресу голови Чернігівської ОДА В. Хоменка і керівника відділу у справах релігій ОДА В. Молочка у нібито «порушенні закону». Воля представників Московського Патріархату і закон – не одне й те саме, що яскраво підтвердилося рішенням суду про правомірність розпорядження голови Чернігівської ОДА про передачу Київському Патріархату в користування Катерининської церкви у Чернігові. Кілька років поспіль представники Московського Патріархату влаштовували акції протесту, називаючи рішення «незаконним», але суд підтвердив зворотнє. Переконані, що нинішні звинувачення на адресу влади у порушенні закону – з того ж самого ряду, особливо якщо врахувати, що В. Молочко є одним з небагатьох фахівців у галузі церковно-державних відносин в Україні, а тим більше на Чернігівщині, бо він працює на відповідальній посаді ось вже два десятки років.

На підставі рішення парафіяльних зборів Покровської парафії с. Жукля про перехід в юрисдикцію УПЦ Київського Патріархату, розпорядження голови Чернігівської ОДА про реєстрацію змін і доповнень до статуту парафії, прийнятих зборами, а також на прохання жителів с. Жукля єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон прийняв заначену парафію до складу єпархії Київського Патріархату та видав указ про призначення настоятелем парафії с. Жукля протоієрея Іллі Бідняка. Вперше за останні роки віруючі отримали свого постійного пастиря, а не наймита, який приїздив тільки тоді, коли йому платили. На запрошення настоятеля і громади 9 вересня 2009 р. єпископ Іларіон відвідав Покровський храм, відслужив там водосвятний молебень. На 13 вересня, в неділю, було заплановано звершити у храмі архієрейську Божественну літургію.

Дізнавшись про перехід парафії до складу Київського Патріархату представники єпархії УПЦ (МП) розгорнули агітацію проти цього. До села приїздили представники єпархії, які залякували людей духовними покараннями за прийняте рішення і обіцяли винагороду в разі, якщо вони відмовляться від нього. Але селяни залишилися вірні своєму рішенню.

Підкреслюємо і наголошуємо – ніякого захоплення храму в с. Жукля не відбувалося! Храм як належав, так і належить громаді с. Жукля – не УПЦ (Московського Патріархату) чи УПЦ Київського Патріархату, а громаді, віруючим жителям села, які є його парафіянами. Якщо ж своєю недостойною поведінкою священик УПЦ (МП), який «окормлявся» на парафії в Жуклі, а єпархія відстороненістю від парафіяльних справ і прохань привели до того, що Покровська парафія на законних підставах вирішила змінити юрисдикцію – це не проблема політики, державної влади чи міжконфесійних відносин! Тому не треба свою провину за невміння працювати і бути пастирями перекладати на інших, в тому числі на політиків, державну та місцеву владу чи інші Церкви.

Якраз представники УПЦ (МП) в ніч з 12 на 13 вересня спробували здійснити захоплення храму в Жуклі, що не дозволили їм зробити жителі села. Захоплювачами до села були привезені люди, які не мають до нього жодного відношення, в тому числі «казачкі», на одному з яких красувалася футболка з написом «Слава России! За веру, царя и Отечество!». Він був розпізнаний як керівник харківського відділення «Євразійського Союза молодьожі» - екстремістської організації під покровительством російських політиків. Серед тих, хто вночі з’явився під стіни Покровського храму відстоювати позицію Московського Патріархату, жителів с. Жукля не було.

Приїжджі священики з прибічниками заблокували вхід до храму, що надзвичайно обурило селян. Саме вони, ображені тим, що їх не допускають у власний храм, відтіснили заїжджих прихильників УПЦ (МП) і, таким чином, отримали можливість зайти до своєї святині, де єпископом Іларіоном і духовенством була відслужена літургія. Під час цих подій представники Київського Патріархату не тільки не розпалювали ворожнечі, але й навпаки – заспокоювали парафіян с. Жукля, які були вкрай обурені діями свого колишнього «пастиря» та інших заїжджих.

Зараз у с. Жукля є мир і злагода, бо розбрат і чвари вносяться в нього лише ззовні. До нагнітання конфлікту представники УПЦ (МП) намагаються залучити політиків, проросійськи налаштованих депутатів, заїжджих екстремістів. Через ЗМІ розповсюджуються розповіді про «криваве побоїще» в Жуклі, хоча нічого подібного насправді не було, бо сутичка була спровокована неправомірними діями приїжджих прихильників Московського Патріархату, які не давали парафіянам села молитися у власному храмі. І відтіснили непроханих гостей від дверей храму не якість «нападники», а самі селяни, яких один з «пастирів» завзято труїв сьозогінним газом, від чого, до речі, більше постраждали самі непрохані гості.

Ще раз відзначимо – парафіяни Жуклі не захоплювали свій храм, а разом з ним перейшли в юрисдикцію Київського Патріархату. Вони моляться в ньому так само, як робили це і рік, і два, і три тому. Шкода однак, що деяких горе-пастирів цікавлять не стільки душі віруючих, скільки належні парафіям храми та прибутки з них, які вони вважають своїми.

Чернігівська єпархія відкрита до конструктивного діалогу і співпраці, ми хочемо, щоби всі непорозуміння між Церквами двох патріархатів вирішувалися шляхом діалогу, а не через фізичне протистояння, на підставі сили права, а не права сили. Сподіваємося, що штучно створений конфлікт не завадить налагодженню діалогу між православними в Україні. І тоді, коли ми матимемо єдину Помісну Церкву, таких непорозумінь не буде.

Джерело: Прес-служба Чернігівської єпархії.