Житолюб

Доля часто жартує: його батько був ад'ютантом знаменитого червоного Клима Ворошилова, за партою сидів з родичкою молодогвардійця, а він відвернувся геть від воєнщини і пішов у сільськогосподарську науку.

Мова про Віктора Скорика - селекціонера, доктора сільськогосподарських наук, професора Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБПУ), головного наукового співробітника Носівської дослідної станції, автора 11 сортів озимого жита, а також сорту пивоварного ячменю. А також - майстра спорту СРСР з класичної боротьби...

Сьогодні у нього був би ювілей, - він 1944 року народження, але він помер, на жаль, ще в 2013 році.

А родом Віктор Скорик з Краснодонщини на Луганщині, там закінчував школу, але, можливо, брехлива совєтська пропаганда про більшовицький переворот і другу світову війну відштовхнули його від кар'єри совєтського офіцера і він поступив у Луганський сільськогосподарський інститут. Робота агрономом, строкова служба в армії і 1970 року вступає до аспірантури Українського інституту землеробства зі спеціальності «селекція». Після закінчення аспірантури з 1974 року почав працювати селекціонером в Чернігівській обласній сільськогосподарській дослідній станції, яка з 1991 року зветься Носівською селекційно-дослідною станцією.

Він добре пам'ятав ті часи, коли генетика вважалася буржазним явищем і вибирає для своїх наукових досліджень саме генетику. Такий тихий опір системі.

Перший сорт жита, виведений Віктором Скориком, мав назвою данину часу - Олімпіада-80. Але вже наступні мають такі назви, щоб не було автоматичних відвповідників у російській мові - Воля, Боротьба, Київське 93, Хлібне, Кобза, Налите... А сорт жита для пивоваріння має назву Стяг... Сорти жита Віктора Варфоломійовича займають близько половини всіх посівів в Україні.

Проте інформації про видатного вченого обмаль, публікацій дуже мало - певно, саме через віддаленість від столиці і навіть від Чернігова.

Василь ЧЕПУРНИЙ