Зеленський - Драпатий

Зеленський уже майже місяць блокує призначення командувачів різних родів військ та сил підтримки, яких йому запропонував Головнокомандувач Михайло Драпатий. Усі ці військові залишаються у статусі тимчасово виконуючих обов’язки на своїх посадах.

На мою думку, таке затягування часу Зеленський навмисно використовує з кількох причин: щоб продемонструвати Драпатому силу та вплив президента, підкреслити залежність генерала від нього, схилити його до безумовного підпорядкування та вибудувати взаємодію на основі особистої лояльності.

Це своєрідний тест на лояльність. Адже Зеленський до кінця не розуміє, яку лінію поведінки обере Драпатий: шлях самостійного стратега, який керується передусім інтересами ЗСУ та України, яким був Залужний, чи шлях пристосуванства, який утілював у життя Олександр Сирський.

І насамкінець - таким вчинком Зеленський у будь-якому випадку прагне обмежити самостійність Головнокомандувача Драпатого. Для ЗСУ та проведення необхідних реформ це погано, адже особистий контроль президента ще ніколи не призводив до хороших результатів.

Зараз уже зрозуміло, що Зеленський готовий до протистояння з Драпатим за важелі впливу. У випадку із Залужним це також не призвело ні до чого хорошого. Україна втратила Головнокомандувача через політичні амбіції та ревнощі президента.

Драпатий дійсно ризикує повторити шлях Залужного. І, на жаль, цього разу цей шлях може виявитися значно коротшим.
Тут уся відповідальність, як і у випадку із Залужним, лежить виключно на президенті.

Дмитро БИКОВ