Замкнений цикл

Пам'ятаєте, зі школи ще, що таке "натуральне господарство"? Хто забув: це коли господарі живуть практично без контакту із зовнішнім світом, обходячись тільки власними ресурсами. Тепер це практично неможливо в Україні, та все ж ми якось примудряємось бути такими хоча б наполовину.

ПринаймніЮ відходів у нас, за винятком клятого пластику, не буває. В діло йде все і це неймовірне відчуття, коли дієш за принципом найповнішого використання ресурсу речі, доводячи її коефіцієнт корисної дії майже до 100 %.

Сад і город дає нам поживу, органічні відходи харчування стають добривом: перегноєм, або попелом, а деякі з них іще раніше один сезон відслужать в якості укривного матеріалу. Суцвіття гортензії, що милувала око наприкінці літа, всю зиму тепер слугуватимуть утеплювачем для виноградного куща, обрізані пагони якого підуть на паливо для нашої печі, а попіл з неї на підживлення того ж таки винограду - і так без кінця: все, як у природі.

Навіть домоткані доріжки, плетені ще бабусею дружини з решток старого одягу, послуживши кілька десятиліть за прямим призначенням в сільській хаті, тепер довго нестимуть службу в іншій якості, перш, ніж стати попелом: такий ось колообіг. І знаєте, це захопливо!

Володимир ВОРОНА