Закон, що не подолав час- гультяй

...- Ой Петре-сусіде, щось замОк у дверях химерить. Порятуйте, бо не можу хати зачинити!..
- Принесіть, погляну...

....
- Ой Петре-сусіде, треба он сухі яблуні позрізАти, - порадьте, ЯК це до них підступитися?
- А я зараз свою бензопилку візьму...
Узяв, чик-чик - недовго й барився, а вже сухе гілля на землі, а городчик аж сміється від свободи.

....
- Ой Петре, вИручте: а чи не могли б наточити сокиру? Бо тупа, і нема чим дровець врубати. А ночі вже холодні...
- Давайте, спробую...
- Ой Петре-сусіде, вибачайте, що весь час до вас - за підмогою. Може, трохи станемо на ноги - і вже й вам чим підсобимо.
- Та ви що! Це ж - СЕЛО! Тут треба одне одного виручати. Тут так ЗАВЕДЕНО...

....
Слава Богові за сусіда - і за цей древній сільський закон ДОБРОТИ, якого не вИтравив час-гультяй.