Закон як дишло…Право визначене. Що далі?

«Я і моя дружина Олександра — діти війни. Але чи доживуть українці, в тому числі діти війни, до обіцяної нинішньою владою манни небесної? Тільки за минулий рік на Чернігівщині пішли з життя 10456 дітей війни, так і не дочекавшись доплат до пенсії.
Після майже півторарічних ходінь по муках та витрачання близько кілограма паперу на різні ксерокопії, заяви, заявки, нарешті на наш адміністративний позов зреагували. Корюківський райсуд і державна виконавча служба надіслали (чомусь без печатки) мені та моїй хворій дружині постанову про відкриття виконавчих проваджень із виплати нам доплат до пенсій. А коли я звернувся до Корюківського відділу Пенсійного фонду щодо виконання цих постанов суду й виплати нам доплат, юрист відповів: «Коли будуть гроші, тоді вам і повідомимо». Вийшовши з його кабінету, я подумав: доки такі чиновники при владі, грошей нам не бачити. То чи не краще передати кермо влади молодим новообраним депутатам? Чим скоріше, тим краще. А ви як думаєте?»
Олександр ДУДКО,
с. Сядрине Корюківського району
Ніхто, напевно, раніше не думав, що в майбутньому дітям війни доведеться воювати за свої права. Але реалії життя такі, що доводиться нині констатувати цей прикрий факт. Як діяти дітям війни, щоб отримати законом продекларовані виплати, читайте в друкованому числі "Білої хати" від 7 липня 2011 р.