Вплив сіверян на формування сучасних росіян
Вплив племені сіверян на формування сучасних росіян (гіпотеза для розгляду)
Останнім часом в суспільстві постає питання витоків культури росіян. З цього приводу точаться дуже запеклі суперечки і навіть йде війна між Україною та РФ. Але остаточну крапку ніхто ніяк не поставить, хоча історія як наука не має двох фактів з цього питання.
Всім відомо, що більшою частиною сучасний російський народ складається з фіно-угорських племен. Але… неможна виключати величезний вплив слов’янської культури на теренах сучасної Росії. І найголовнішим питанням є джерело цього слов’янського культурного впливу.
Простішими словами, питання полягає ось в чому:
в кого саме Московія перейняла все те, що в неї є слов’янським і що вона вважає тепер своїм?
Слов’янська складова російської культури може мати кілька джерел. Розглянемо їх по черзі:
1. Великий Новгород.
Всім відомо, що Великий Новгород мав суто слов’янську культуру і потрапивши під вплив Московії передав все їй без залишку. Але це стосується матеріальної складової Новгорода. Натомість культурна складова передатися не могла, бо під час війни між Москвою та Великим Новгородом 1477—1478 був знищений весь керівний княжий та боярський шар населення. А сам народ Новгороду ще довго чиним спротив Москві.
2. В’ятичі
В’ятичі — союз племен що жили в другій половині першого тисячоліття н. е. В'ятичі поступово розселилися у верхній і середній течії Оки та Москви-ріки у сусідстві з місцевими угро-фінськими племенами (переважно меря). Але на теренах сучасної Москви в’ятичі стали жити пізніше. І навіть прийшовши на ці землі, ділили їх з місцевими фіно-угорськими племенами.
Етнічне походження в'ятичів є спірним. Офіційною російською наукою в'ятичі традиційно вважаються слов'янами. Але багато дослідників на основі вивчення решток в'ятичів (які не піддалися кремації) і історичних свідчень дотримуються думки що в'ятичі є фіно-угорським етносом. Данні дослідники в підтвердження своєї гіпотези наводять реконструкції зовнішнього вигляду в'ятичів по решткам. Зокрема в'ятичам були характерні такі фіно-угорські антропологічні риси як: вузькі обличчя і гострі підборіддя. Такі антропологічні риси зовсім не притаманні слов'янам.
В середині X століття Святослав приєднав землі в'ятичів до Київської Русі. Та вже у 981 році в’ятичі повстали, Володимир переміг їх і наклав на них «дань від рала».
З XII століття територія в'ятичів опинилася у складі Чернігівського, Ростово-суздальського і Рязанського князівств.
3. Сіверяни
Сіверяни - східно-слов'янський племінний союз, що населяв на початку VIII-XI століть територію сучасних Чернігівської, Сумської, Брянської, Курської, Бєлгородської областей.
Території сіверян були величезними. Східні кордони навіть зараз ніхто не може визначити остаточно. Південний кордон визначала відома ріка Сіверський Донець і землі сучасної Полтавщини. А північ обмежувався тими самими в’ятичами та меря, які мешкали на теренах сучасної Московії.
Тобто виходить, що єдиними представниками слов’ян, з якими Московія могла мати культурний обмін без завоювання та поневолення, були тільки сіверяни. Всі інші народи навколо або не були етнічними слов’янами або були поневолені з винищенням культурних надбань і там мова про запозичення культурних цінностей не може вестись.
Багато науковців знаходять в ранній російській культурі багато спільних рис з культурою північних племен Русі. Дехто вважає, що це був природній обмін народів, які жили поруч. Але всім зрозуміло, що в ті часи обмін між народами був майже неможливий при наявності ворожнечі між князівствами та державами. І саме таке протистояння завжди було в Московії з своїми сусідами. Тільки сіверяни не воювали з Московією, бо самі мали величезні території без визначених східних рубежів, чим згодом і скористався північний «сусід». А в своїй історії вигадав казку про витоки Московської Росії..
Висновки:
Культура сучасних росіян, яка стосується слов’янського спадку, могла потрапити до них виключно від сіверян.
Спільні риси російської та української культури зумовлені не перетоком від Московії до нас, а навпаки, від сіверян до Московії.
Окрім сіверян фіно-угорські племена Московії не мали ніяких контактів з іншими слов’янськими племенами.
Найбільші слов’янські території сучасної Росії колись були Чернігівськими землями: Брянська область, Курська область, Бєлгородська область, а також частина Смоленщини та інших областей.
Майже все культурне слов’янське надбання Росії – це спадок від сіверян.
Анатолій ЯРОВЕД
Останнім часом в суспільстві постає питання витоків культури росіян. З цього приводу точаться дуже запеклі суперечки і навіть йде війна між Україною та РФ. Але остаточну крапку ніхто ніяк не поставить, хоча історія як наука не має двох фактів з цього питання.
Всім відомо, що більшою частиною сучасний російський народ складається з фіно-угорських племен. Але… неможна виключати величезний вплив слов’янської культури на теренах сучасної Росії. І найголовнішим питанням є джерело цього слов’янського культурного впливу.
Простішими словами, питання полягає ось в чому:
в кого саме Московія перейняла все те, що в неї є слов’янським і що вона вважає тепер своїм?
Слов’янська складова російської культури може мати кілька джерел. Розглянемо їх по черзі:
1. Великий Новгород.
Всім відомо, що Великий Новгород мав суто слов’янську культуру і потрапивши під вплив Московії передав все їй без залишку. Але це стосується матеріальної складової Новгорода. Натомість культурна складова передатися не могла, бо під час війни між Москвою та Великим Новгородом 1477—1478 був знищений весь керівний княжий та боярський шар населення. А сам народ Новгороду ще довго чиним спротив Москві.
2. В’ятичі
В’ятичі — союз племен що жили в другій половині першого тисячоліття н. е. В'ятичі поступово розселилися у верхній і середній течії Оки та Москви-ріки у сусідстві з місцевими угро-фінськими племенами (переважно меря). Але на теренах сучасної Москви в’ятичі стали жити пізніше. І навіть прийшовши на ці землі, ділили їх з місцевими фіно-угорськими племенами.
Етнічне походження в'ятичів є спірним. Офіційною російською наукою в'ятичі традиційно вважаються слов'янами. Але багато дослідників на основі вивчення решток в'ятичів (які не піддалися кремації) і історичних свідчень дотримуються думки що в'ятичі є фіно-угорським етносом. Данні дослідники в підтвердження своєї гіпотези наводять реконструкції зовнішнього вигляду в'ятичів по решткам. Зокрема в'ятичам були характерні такі фіно-угорські антропологічні риси як: вузькі обличчя і гострі підборіддя. Такі антропологічні риси зовсім не притаманні слов'янам.
В середині X століття Святослав приєднав землі в'ятичів до Київської Русі. Та вже у 981 році в’ятичі повстали, Володимир переміг їх і наклав на них «дань від рала».
З XII століття територія в'ятичів опинилася у складі Чернігівського, Ростово-суздальського і Рязанського князівств.
3. Сіверяни
Сіверяни - східно-слов'янський племінний союз, що населяв на початку VIII-XI століть територію сучасних Чернігівської, Сумської, Брянської, Курської, Бєлгородської областей.
Території сіверян були величезними. Східні кордони навіть зараз ніхто не може визначити остаточно. Південний кордон визначала відома ріка Сіверський Донець і землі сучасної Полтавщини. А північ обмежувався тими самими в’ятичами та меря, які мешкали на теренах сучасної Московії.
Тобто виходить, що єдиними представниками слов’ян, з якими Московія могла мати культурний обмін без завоювання та поневолення, були тільки сіверяни. Всі інші народи навколо або не були етнічними слов’янами або були поневолені з винищенням культурних надбань і там мова про запозичення культурних цінностей не може вестись.
Багато науковців знаходять в ранній російській культурі багато спільних рис з культурою північних племен Русі. Дехто вважає, що це був природній обмін народів, які жили поруч. Але всім зрозуміло, що в ті часи обмін між народами був майже неможливий при наявності ворожнечі між князівствами та державами. І саме таке протистояння завжди було в Московії з своїми сусідами. Тільки сіверяни не воювали з Московією, бо самі мали величезні території без визначених східних рубежів, чим згодом і скористався північний «сусід». А в своїй історії вигадав казку про витоки Московської Росії..
Висновки:
Культура сучасних росіян, яка стосується слов’янського спадку, могла потрапити до них виключно від сіверян.
Спільні риси російської та української культури зумовлені не перетоком від Московії до нас, а навпаки, від сіверян до Московії.
Окрім сіверян фіно-угорські племена Московії не мали ніяких контактів з іншими слов’янськими племенами.
Найбільші слов’янські території сучасної Росії колись були Чернігівськими землями: Брянська область, Курська область, Бєлгородська область, а також частина Смоленщини та інших областей.
Майже все культурне слов’янське надбання Росії – це спадок від сіверян.
Анатолій ЯРОВЕД
| Читайте також |
| Коментарі (0) |