Висоцький - агент КДБ
Висоцький для України - це тест для розконсервування персонажів, які в своєму емоційному розвитку застрягли в останніх років совка та в шести роках "перебудови".
Почати свою невелику розповідь про Висоцького хотілося б ось з чого. Коли рухнув СРСР, КДБ СРСР було що (та й зараз є що) приховувати. Як- то: обкрадення силами Першого Управління КДБ (розвідка) золото-валютних резервів країни, що розвалювалася, і створення на Заході тисяч легендованих бізнес-структур, куди й була вкладена частина цих крадених грошей. Ці таємниці й сьогодні хунта КДБ СРСР, що захопила владу в росії, оберігає досить серйозно, не зупиняючись перед вбивствами, перед шантажем.
А от щодо П*ятого управління КДБ (робота з дисидентами та "радянською інтелігенцією"), то тут для забезпечення обкраденого народу видовищами виявилося, що чимало секретів без особливо неприємних наслідків можна просто розкрити й надрукувати в пресі, оприлюднити на телебаченні. І от протягом кількох років з*являються десятки інтерв'ю високопосадовців П'ятого управління КДБ. Вони пишуть спогади, розповідають, як фабрикували справи
дисидентів, як вербували і оберігали по життю свою агентуру - письменників, артистів. Книжку спогадів написав навіть начальник П'ятого управління КДБ СРСР, головний душитель свободи, ублюдок, генерал Бобков.
Отоді, в цих спогадах кадебістів, і почало з*являтися ім'я Висоцького, як особливо цінного персонажа. Мислячі люди й без кадебістських спогадів звернули увагу й почали задумуватися над "цікавими" фактами його біографії, як-то
1) нікому в СРСР не дозволялось женитися на іноземці. А Висоцькому дозволили. Хоч і на актрисі, близькій до компартії Франції, та все ж на іноземці;
2)гастролювати в капіталістичних країнах дозволялося лише одиницям особливо перевіреним і особливо лояльним до комуністичного режиму артистам. Людмилі Зикіній, наприклад. Ще кільком. Як серед них опинився начебто дисидент Висоцький і побував з гастролями навіть в США - то є таємниця велика... Іще один менш значний, та все ж цікавий факт. В пізньому СРСР, мати особистий "Мерседес" і їздити ним по Москві було дозволено лише трьом людям - великій балерині Майї Плисецькій, кінорежисеру і актору світової слави, творцю фільму "Війна і мир" Сергію Бондарчуку та ... великому "дисиденту-бунтарю" Володимиру Висоцькому.
П'яте управляння КДБ СРСР уже в роки пізнього соціалізму почало працювати над "створенням майбутнього". І коли аналітики управління зрозуміли, що СРСР не буде, а буде росія, отоді й було прийнято рішення - своїми кадебістськими каналами та можливостями максимально "розкрутити" деяких особливо талановитих російських бардів, рок-музикантів на на всій території СРСР з метою емоційної прив'язки "народів СРСР" до "великой русской культури". Що, до речі, й було успішно зроблено...
Зверніть увагу - скільки сьогодні українців буде постити пісні Висоцького. Немало людей емоційно прив'язані...
Іван БЕЗСМЕРТНИЙ
Почати свою невелику розповідь про Висоцького хотілося б ось з чого. Коли рухнув СРСР, КДБ СРСР було що (та й зараз є що) приховувати. Як- то: обкрадення силами Першого Управління КДБ (розвідка) золото-валютних резервів країни, що розвалювалася, і створення на Заході тисяч легендованих бізнес-структур, куди й була вкладена частина цих крадених грошей. Ці таємниці й сьогодні хунта КДБ СРСР, що захопила владу в росії, оберігає досить серйозно, не зупиняючись перед вбивствами, перед шантажем.
А от щодо П*ятого управління КДБ (робота з дисидентами та "радянською інтелігенцією"), то тут для забезпечення обкраденого народу видовищами виявилося, що чимало секретів без особливо неприємних наслідків можна просто розкрити й надрукувати в пресі, оприлюднити на телебаченні. І от протягом кількох років з*являються десятки інтерв'ю високопосадовців П'ятого управління КДБ. Вони пишуть спогади, розповідають, як фабрикували справи
дисидентів, як вербували і оберігали по життю свою агентуру - письменників, артистів. Книжку спогадів написав навіть начальник П'ятого управління КДБ СРСР, головний душитель свободи, ублюдок, генерал Бобков.
Отоді, в цих спогадах кадебістів, і почало з*являтися ім'я Висоцького, як особливо цінного персонажа. Мислячі люди й без кадебістських спогадів звернули увагу й почали задумуватися над "цікавими" фактами його біографії, як-то
1) нікому в СРСР не дозволялось женитися на іноземці. А Висоцькому дозволили. Хоч і на актрисі, близькій до компартії Франції, та все ж на іноземці;
2)гастролювати в капіталістичних країнах дозволялося лише одиницям особливо перевіреним і особливо лояльним до комуністичного режиму артистам. Людмилі Зикіній, наприклад. Ще кільком. Як серед них опинився начебто дисидент Висоцький і побував з гастролями навіть в США - то є таємниця велика... Іще один менш значний, та все ж цікавий факт. В пізньому СРСР, мати особистий "Мерседес" і їздити ним по Москві було дозволено лише трьом людям - великій балерині Майї Плисецькій, кінорежисеру і актору світової слави, творцю фільму "Війна і мир" Сергію Бондарчуку та ... великому "дисиденту-бунтарю" Володимиру Висоцькому.
П'яте управляння КДБ СРСР уже в роки пізнього соціалізму почало працювати над "створенням майбутнього". І коли аналітики управління зрозуміли, що СРСР не буде, а буде росія, отоді й було прийнято рішення - своїми кадебістськими каналами та можливостями максимально "розкрутити" деяких особливо талановитих російських бардів, рок-музикантів на на всій території СРСР з метою емоційної прив'язки "народів СРСР" до "великой русской культури". Що, до речі, й було успішно зроблено...
Зверніть увагу - скільки сьогодні українців буде постити пісні Висоцького. Немало людей емоційно прив'язані...
Іван БЕЗСМЕРТНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |