Випробування соборноправністю

Випробування на соборноправність українська Церква витримала. Ніякого розколу і збурення не сталося: архієреї, виховані Патріархом Філаретом у любові до України, підтримали Україну, а не амбіції Патріарха Філарета. Про це, власне, й заявив синод. Один лише Патріарх лишився при думці, що Київський патріархат існує... Та все ж перед митрополитом - представником Вселенського патріарха владика Філарет змирився. І прийшов привітати владику Епіфанія з днем його небесного покровителя.

Тобто, одне випробування пройдено. Але соборноправність - це не тільки влада архієрейського синоду і собору (а не одного патріарха), це ще й влада та роль мирян - на рівні парафій і єпархій. Не повинен священник бути скарбником. Не має церква замикатися в стінах храму та обмежуватися богослужіннями. Повинна працювати парафіяльна рада і, відповідно, єпархіальна. А в Чернігові, скажімо, за час урядування нинішнього правлячого архієрея єпархіальна рада не збиралася жодного разу. Як, я певен, і в усіх інших єпархіях нашої Церкви. (Мені уточнили, що постійно діє єпархіальна рада в Чернівецько- Буковинській єпархії -приємний виняток).

Тож заміна москвоцентричної моделі Церкви, де все вирішує патріарх і "митрополітбюро" - ще тільки починається. Бо як казав колись світлої пам'яті митрополит Даниїл (Чокалюк): "Ви, миряни, і є церквою!". Або як каже народна мудрість: були б люде - а піп буде!. А Патріарх Філарет колись влучно назвав московську церкву обрядославною...

Тому я вітаю рішення про відкритий реєстр членів парафій. Як і висвяту нового єпископа - Епіфанія для грецьких парафій української Церкви. Далі від Москви - ближче до соборноправної Церкви.

Василь ЧЕПУРНИЙ