Віктор Федорович порожняк не гонить

17 січня 2013 року у газеті «Сіверщина» під заголовком «Обережно: Віктор Федорович!» було опубліковано інформацію про виявлення капітального водозабору з річки Десна до маєтку у селі Боромики Чернігівського району відомого в області будівельника Віктора Демшевського.

«Сіверщина» вже не раз писала про оборудки регіонала Віктора Демшевського — керівника «Чернігівоблбуду», колишнього комуніста і депутата Чернігівської міської ради трьох скликань.
2 липня 2004 року в газеті «Сіверщина» № 27(560) під заголовком «Приватизація Чернігова, приватизація України. Обережно: Віктор Федорович…» було опубліковане журналістське розслідування про земельні оборудки Віктора Демшевського та інших посадових осіб щодо земельної ділянки школи № 16 в м. Чернігова.
Про те що, Віктор Федорович і його колеги по оборудкам порожняк не гонять свідчить наслідки цього журналістського розслідування.

Судіть самі.

Вже через три місяці після публікації посади позбувся начальник Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області Іван Донець. Відомство цього чиновника, у зв’язку з оприлюдненням газетою інформації про земельні оборудки, мабуть, запідозрили у втраті пильності.
Його місце у листопаді 2004 року посів Сергій Горонович, який до того очолював Чернігівську обласну державну рибінспекцію.
Репресії щодо нелояльних працівників не забарилися. І тільки «помаранчева» революція завадила довести цю справу до логічного завершення.
Звільненого С. Гороновичем "ненадійного" спеціаліста було по суду відновлено на посаді, а самого С. Гороновича – звільнено з посади.
Однак перемога на президентських перегонах Віктора Федоровича Януковича у жовтні 2010 року повернула у керівне крісло С. Гороновича.
І вже першим його кроком після поновлення було ініціювання «реорганізації» Держуправління виключно з метою «звільнення за скороченням» заступника начальника Держуправління Людмили Івашко – дружини автора журналістського розслідування «Обережно: Віктор Федорович…».

Тільки 17 жовтня 2012 року виконавчою службою Людмилу Івашко було поновлено на посаді. Це відбулося після майже річної тяганини по виконанню рішення Київського апеляційного адміністративного суду, який визнав незаконним її звільнення і, навіть, присудив їй компенсацію у 1000 грн. за нанесення моральної шкоди.
Однак це не завадило С. Гороновичу вже 14 січня 2013 року вдруге «скоротити» Л. Івашко за тим же наказом про реорганізацію Держуправління від 18 жовтня 2010 року.

І останнє.

До речі, один з причетних земельної оборудки біля школи №16 і згаданих у публікації газети «Сіверщина» у далекому 2004 році Анатолій Мельник зараз працює головою Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. Іншого – колегу Віктора Федоровича по будівельному бізнесу керівника "Чернігівбудінвест" Володимира Бондаренка - було вбито 1 березня 2008 року у власному маєтку у селі Ульянівка, розташованому на березі Десни неподалік від села Боромики.



Публікацію «Обережно: Віктор Федорович!» «Сіверщина» , № 3, 17 січня 2013 р. читайте:

http://siver.com.ua/news/oberezhno_viktor_fedorovich/2013-01-18-11623

Більше про С.Гороновича читайте на сайті «Сіверщини» у матеріалі «Як зелені за ялинки хабарі на Чернігівщині брали (оновлено)»:


http://siver.com.ua/news/jak_zeleni_za_jalinki_khabari_na_chernigivshhini_brali/2013-01-19-11611







Для багатьох мешканців чернігівських малосімейок по вул. Гетьмана Полуботка, 120 і вул. Рокосовського, 6-А, а це майже 880 осіб, ім'я людини, винесене у заголовок, викликає, мабуть, саме таку реакцію.
А почалося все у 1994 році з приватизації колективом орендарів на чолі з Віктором Федоровичем Демшевським тресту "Чернігівоблбуд". Нинішній "власник" будинків-"гуртожитків" — акціонери ЗАТ "Чернігівоблбуд", посилаючись на протоколи конференції працівників орендного підприємства від 29.09.94 р., загальних зборів акціонерів від 11.04.2000 р. та 31.07.2003 р., які ніби-то фіксують відмову у наданні можливості своїм працівникам приватизувати вищезгадані малосімейки, методично у судовому порядку викидати на вулицю тих, хто через якісь причини формально втратив трудові відносини із ЗАТ "Чернігівоблбуд".

Хто тільки не брався допомогти жертвам узаконеного ще за часів Союзу кріпацтва в містах переважно вихідців із села. Остання надія мешканців малосімейок — звернення до громадської думки. І це закономірно. Віктор Федорович — знакова фігура у Чернігові. Якби не заборона у 1991 році "КПСС", то член останнього її міськкому, депутат міськради вже у 1990 році, молодий керівник будівельного тресту, без сумніву, сьогодні був би серед головних претендентів на міського голову.

Судіть самі.

Після недавніх гострих критичних публікацій у солідних столичних газетах — "Дзеркало тижня" (№12, 20, 22) та "Голос України" (№101), журналістських розслідувань численних оборудок керівника ЗАТ "Чернігівоблбуд" він отримує багатомільйонний підряд на реконструкцію облбудинку правосуддя по вул. Гетьмана Полуботка, 2. І... виключення (начебто) з лав КПУ! Саме за підтримки Компартії комуніст В. Демшевський у 2002 році відновив своє депутатство у Чернігівській міськраді, де нині очолює депутатську комісію, яка опікується містобудуванням та благоустроєм м.Чернігова.

У ході журналістських розслідувань було, можливо випадково, відкрито і оприлюднено ще одну, безумовно, знакову оборудку Віктора Федоровича, яка може дати відповідь на питання: чому йому вдається діяти безкарно.
Ось коротко її суть. 18 вересня 2000 року Чернігівський міськвиконком приймає рішення про вилучення із постійного землекористування Управління освіти Чернігівської міськради земельної ділянки площею 0,515 га (більше півгектара саду школи № 16) по вул. Шевченка, 93 начебто за згодою землекористувача і зараховує її до земель запасу м. Чернігова. Цим же рішенням шкільний сад передається в постійне користування для будівництва та обслуговуван¬ня житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) громадянам Демшевському В.Ф. (площею 0,1 га), Бондаренку В.А. (0,1 га), Чіпаку Ф.Ф. (0,1 га) та Мельнику А.І. (0,0676 га).

Останній громадянин — людина публічна, лідер місцевого "Демсоюзу" (О. Волкова), багаторічний заступник голови облдержадміністрації з політико-правових питань. А у 2003 році Анатолію Мельнику довірили очолити на проміжних виборах окружну виборчу комісію по виборчому округу № 206 (м. Чернігів), яка успішно здійснила "передачу" депутатського мандата від голови облдержадміністрації Валентина Мельничука до О. Ярославського.

Через два місяці, 20 листопада 2000 року, той же міськвиконком скасовує раніше прийняте рішення про передачу земельних ділянок у шкільному саду в постійне користування вищезгаданим громадянам і приймає нове рішення. За цим рішенням ділянки передаються під забудову тепер уже у приватну власність безоплатно. Причому ділянка В.Ф. Демшевського (вул. Шевченка, 91-6, площею 0,1 га) опиняється у приватній власності А.І.Мельника, а ділянка Чіпака Ф.Ф. (площею 0,1 га) — у В.Ф. Демшевського. Гр. Чіпаку Ф.Ф. дозволяють безоплатно приватизувати лише 0,0676 га, що були у користуванні А.І. Мельника. Але це — лише початок змін власників цих земельних ділянок. Уже 7 червня 2001 року гр. Чіпак Ф.Ф. продає свою земельну ділянку у 0,0676 га гр. Шавлаку В'ячеславу Яковичу за ... 413 грн. 96 коп. Саме у таку суму Чернігівським міським управлінням земельних ресурсів була визначена грошова оцінка земельної ділянки гр.Чіпака Федора Федоровича.

Далі пішло-поїхало.

З липня 2002 р. гр. Бондаренко Володимир Антонович теж продає свої 0,1 га ... за 620 грн. гр. Шавлак Лесі Вікторівні. 14 січня 2003 р. Віктор Федорович обдаровує свою дочку Лесю Вікторівну ще 0,1 га шкільного саду, яку оцінено у 600 грн. І нарешті 29 квітня 2003 року міськвиконком дозволяє Шавлак Л.В. будівництво індивідуального житлового будинку по вул. Шевченка, 91 -в. А яка ж доля подарованої батьком ділянки 0,1 га по Шевченка, 91-г? І таких чи подібних оборудок із земельними ділянками в Чернігові і навколо нього ціною 600 грн. за 10 соток (!), здається, не одна сотня.

Чи є в когось сумніви, що Віктор Федорович — людина неординарна, яка знає, де і з ким поділитися або зробити, щоб усе було і за це нічого не було. Бо ж усі чиновники — теж люди, і хочуть мати гарне житло, у гарному тихому районі міста для себе чи своїх діточок.

Дехто стверджує, що за подібною схемою приватизації міської землі після забудови Ялівщини і краху ідеї підземного "метрограда" не без підтримки Віктора Федоровича вже розроблено план побудови чи то еко-града, чи екоміста на заплавному лівому березі Десни. Можливо, саме для цього і ремонтують міст через Десну. До речі, сьогодні — це єдиний більш-менш великий клаптик міської землі, що належить міській громаді, який ще не приватизували спритні Віктори Федоровичі та їм подібні.

Та що там Чернігів! У повного "тезки" В.Ф.Демшевського плани більш грандіозні — вся Україна.