Від Головкома до дипломата
Однак розпочнемо здалеку. З Зеленського, який прийшов у велику політику з політичного нуля. Своєї політичної команди у нього практично не було. Хто в нього був? Разумков, Богдан та ще кілька наближених осіб. Навіть теперішній "сірий кардинал" Єрмак не відразу з'явився в теперішньому статусі. Згадаймо, як зелені формували свої партійні списки, як набирали собі людей мало не з вулиці чи за оголошенням у газеті. Тому в президентську команду спочатку потрапили й відверті "порохоботи", які раніше Зеленського серйозно критикували. Це, наприклад, перший його прем'єр Гончарук, який у свою чергу на деякі посади міністрів та їхніх заступників привів своїх людей. Серед них -- тодішня міністерка освіти і науки.Саме через кадровий голод Зеленський пропонував і тому ж Клімкіну залишитися на посаді міністра МЗС (він сам не захотів).
Також велика проблема була з кандидатами на посади керівників силових міністерств. Крісло очільника СБУ президент запропонував своєму другу дитинства І.Баканову, який був таким же великим "фахівцем", як і він сам. Головною його перевагою було те, що він "свій". Що з цього вийшло -- відомо. А от з посадою міністра МВС Зеленський не став ризикувати. Хтось же фаховий мав підтримувати порядок у країні (на таку посаду сексологиню не призначиш). Саме тому цю посаду 2,5 роки при Зеленському продовжував обіймати "чужак" А. Аваков.
Отже, старі кадри на "свої" Зеленський замінив далеко не відразу.
У 2021 році у них з Єрмаком дійшли нарешті руки до військових. Ну, міністром там можна поставити будь-кого, аби хоч трохи "свій" (бажано, щоб хабарі брав, бо тоді його можна на гачку тримати). А от на посаду головкома треба генерала. А кого? Залужний демонстрував успіхи на попередній посаді. Політикою наші військові не мають права займатися. Хто допуття знав чим ті генерали дихають? От і вирішили поставити Залужного з надією, що зроблять із нього "свого". Тим більше, що це не політична посада і в мирний час без дозволу Верховноного Головнокомандувача головком не має права навіть бригаду передислокувати в інше місце. Та й знімаються такі посадовці (як і призначаються) лише президентським указом. Тобто на раз-два. Навіть рішення ВР непотрібно. Тому строптивого там можна або обламати, або дати йому коліном під зад.
Призначили головкомом Залужного 27 липня 2021 р. До великої війни залишалося всього пів року. У перші місяці війни, коли все висіло на волосині, Зеленський практично не вмішувався у військові справи. Можливо, боявся нашкодити. Усім там керував Головком, який правильно зумів розставити на ключові посади талановитих фахових генералів і офіцерів, а також серйозно почистив генералітет. І це дало свої результати. ЗСУ під командуванням Залужного демонстрували неабиякі успіхи і досить скоро прогнали рашистів із Київщини, Сумщини, Чернігівщини. А у вересні 2022 р. ворога погнали з Харківщини так, що з нього лише пір'я летіло. А потім ще й Херсон звільнили. Наступати далі не змогли через брак боєприпасів. Стали готуватися до вирішальної битви навесні 2023 р., накопичивши достатній запас зброї й боєприпасів. Але, як відомо, партнери підвели з поставками.
Водночас авторитет Залужного в армії й суспільстві виріс до небес, що не надто подобалось Зеленському і Єрмаку. У суспільстві заговорили серйозно про Перемогу, після якої мали бути вибори. А якщо Залужний з таким своїм рейтингом раптом захоче піти у президенти? Треба прибирати конкурента. Однак не так просто відсторонити від посади головкома народного героя, який не лише врятував ЗСУ від розгрому (що нам вангували перед війною практично всі кращі світові військові й політичні експерти), а країну від повної окупацій, а й звільнив значну частину окупованої території. Це тепер деякі тупоголові думають, що від полководця нічого не залежить. Все, мовляв, вирішив героїзм пересічних солдатів. Це помилкова думка. Читайте історію, біографії Македонського, Ганібала, Наполеона, де Голя. Без талановитого полководця армія стадо баранів, яке кілька вовків порвуть. Тепер головком Сирський. І що маємо, крім героїзму рядових солдатів?
А тому під Залужного стали "копати". Запрацювали наповну єрмаківські боти у соціальних мережах, шукаючи хоч якийсь компромат на Залізного Генерала (з ким фотографувався, де дисертацію захищав, з ким спав тощо). А паралельно стали шукати й застосовувати інші способи, щоб прибрати популярного Головкома. Хто не пам'ятає історію з прослуховуванням кабінету Залужного, історію з убивством його помічника, як прибирали з посад його замів тощо?
А від самого Головкома стали вимагати плани його дій, якими він не хотів ділитися з ОПою, бо розумів, що там протікає. Пам'ятаєте, як Безумна вимагала від нього план дій на 2024 рік? Гадаєте, вона це сама придумала?
Останньою краплею, напевно, стала відмова Залужного підтримати курську авантюру "генералісимуса". Отже, обклали Генерала з усіх боків: або лягай під ОПу, або йди. Краще добровільно заяву напиши. Соціальні меріжі кипіли, однак на Майдан захищати Генерала ніхто не вийшов. Залужний зрозумів, що на цій посаді йому не утриматися. А вони пропонували натомість посаду посла в ключовій європейській країні НАТО і Золоту зірку, яку він явно заслужив.
Що робити? Грюкнути дверима й відмовитися? А далі що? Доля полковника Червінського? До того ж війна, а він солдат. А корисним Вітчизні можна бути і на посаді посла. Тим більше, що є відповідна освіта. А після війни видно буде... Чому б не обрати шлях генерала де Голя?
Так закінчилася військова кар'єра Валерія Залужного і розпочалася його кар'єра дипломата і до певної міри політика.
Анатолій НОВІКОВ
Також велика проблема була з кандидатами на посади керівників силових міністерств. Крісло очільника СБУ президент запропонував своєму другу дитинства І.Баканову, який був таким же великим "фахівцем", як і він сам. Головною його перевагою було те, що він "свій". Що з цього вийшло -- відомо. А от з посадою міністра МВС Зеленський не став ризикувати. Хтось же фаховий мав підтримувати порядок у країні (на таку посаду сексологиню не призначиш). Саме тому цю посаду 2,5 роки при Зеленському продовжував обіймати "чужак" А. Аваков.
Отже, старі кадри на "свої" Зеленський замінив далеко не відразу.
У 2021 році у них з Єрмаком дійшли нарешті руки до військових. Ну, міністром там можна поставити будь-кого, аби хоч трохи "свій" (бажано, щоб хабарі брав, бо тоді його можна на гачку тримати). А от на посаду головкома треба генерала. А кого? Залужний демонстрував успіхи на попередній посаді. Політикою наші військові не мають права займатися. Хто допуття знав чим ті генерали дихають? От і вирішили поставити Залужного з надією, що зроблять із нього "свого". Тим більше, що це не політична посада і в мирний час без дозволу Верховноного Головнокомандувача головком не має права навіть бригаду передислокувати в інше місце. Та й знімаються такі посадовці (як і призначаються) лише президентським указом. Тобто на раз-два. Навіть рішення ВР непотрібно. Тому строптивого там можна або обламати, або дати йому коліном під зад.
Призначили головкомом Залужного 27 липня 2021 р. До великої війни залишалося всього пів року. У перші місяці війни, коли все висіло на волосині, Зеленський практично не вмішувався у військові справи. Можливо, боявся нашкодити. Усім там керував Головком, який правильно зумів розставити на ключові посади талановитих фахових генералів і офіцерів, а також серйозно почистив генералітет. І це дало свої результати. ЗСУ під командуванням Залужного демонстрували неабиякі успіхи і досить скоро прогнали рашистів із Київщини, Сумщини, Чернігівщини. А у вересні 2022 р. ворога погнали з Харківщини так, що з нього лише пір'я летіло. А потім ще й Херсон звільнили. Наступати далі не змогли через брак боєприпасів. Стали готуватися до вирішальної битви навесні 2023 р., накопичивши достатній запас зброї й боєприпасів. Але, як відомо, партнери підвели з поставками.
Водночас авторитет Залужного в армії й суспільстві виріс до небес, що не надто подобалось Зеленському і Єрмаку. У суспільстві заговорили серйозно про Перемогу, після якої мали бути вибори. А якщо Залужний з таким своїм рейтингом раптом захоче піти у президенти? Треба прибирати конкурента. Однак не так просто відсторонити від посади головкома народного героя, який не лише врятував ЗСУ від розгрому (що нам вангували перед війною практично всі кращі світові військові й політичні експерти), а країну від повної окупацій, а й звільнив значну частину окупованої території. Це тепер деякі тупоголові думають, що від полководця нічого не залежить. Все, мовляв, вирішив героїзм пересічних солдатів. Це помилкова думка. Читайте історію, біографії Македонського, Ганібала, Наполеона, де Голя. Без талановитого полководця армія стадо баранів, яке кілька вовків порвуть. Тепер головком Сирський. І що маємо, крім героїзму рядових солдатів?
А тому під Залужного стали "копати". Запрацювали наповну єрмаківські боти у соціальних мережах, шукаючи хоч якийсь компромат на Залізного Генерала (з ким фотографувався, де дисертацію захищав, з ким спав тощо). А паралельно стали шукати й застосовувати інші способи, щоб прибрати популярного Головкома. Хто не пам'ятає історію з прослуховуванням кабінету Залужного, історію з убивством його помічника, як прибирали з посад його замів тощо?
А від самого Головкома стали вимагати плани його дій, якими він не хотів ділитися з ОПою, бо розумів, що там протікає. Пам'ятаєте, як Безумна вимагала від нього план дій на 2024 рік? Гадаєте, вона це сама придумала?
Останньою краплею, напевно, стала відмова Залужного підтримати курську авантюру "генералісимуса". Отже, обклали Генерала з усіх боків: або лягай під ОПу, або йди. Краще добровільно заяву напиши. Соціальні меріжі кипіли, однак на Майдан захищати Генерала ніхто не вийшов. Залужний зрозумів, що на цій посаді йому не утриматися. А вони пропонували натомість посаду посла в ключовій європейській країні НАТО і Золоту зірку, яку він явно заслужив.
Що робити? Грюкнути дверима й відмовитися? А далі що? Доля полковника Червінського? До того ж війна, а він солдат. А корисним Вітчизні можна бути і на посаді посла. Тим більше, що є відповідна освіта. А після війни видно буде... Чому б не обрати шлях генерала де Голя?
Так закінчилася військова кар'єра Валерія Залужного і розпочалася його кар'єра дипломата і до певної міри політика.
Анатолій НОВІКОВ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |