Виборчий процес Варавви і Ісуса
Мабуть, перший, і добре описаний, виборчий процес і прояв електоральної демократії відбувся десь в районі 1988 років тому.
Я щось лежав і порівнював - як ми обираємо зараз і обирали тоді.
Чим ми кращі за давніх євреїв і чи кращі загалом.
Тоді євреї обрали (правда - на помилування) такого собі маловідомого в широких, але популярного у вузьких колах Варраву. Звичайного злодія. Який крав і надалі б обкрадав цих самих євреїв.
Але він був людиною простою, такою, як вони, зі зрозумілим набором цінностей, принципів і бажань.
Ну, викапаний - Владімірсанич.
А цей Ісус з Назарету… це ж - зовсім інша справа.
Говорив незрозуміло, про незрозумілі й обтяжливі принципи, ідеї (прям як Порошенко зі своїми орденськими армією, мовою й вірою). І якийсь період євреї з ним носилися, як з писаною торбою. Бо життя в неволі й несправедливості дістало і ось з‘явився товаріщ, який обіцяє нове царство. І вони повірили, що це - новий цар, який прийде і… ну ви ж самі знаєте: порядок наведе.
Але він повівся дивно і, за юдейською традицією, сипати маною відразу не став, а сказав, що ваше буде завтра, внаслідок праці над собою.
Тактично, на думку сучасних політтехнологів, він допустився катастрофічної помилки: електорат… убєжал… як в 2019…
І зажадав його смерті за менторський тон (закреслено) за бажання стати царем незаслужено.
І його розіп‘яли.
Втім, незраджені ідеї й принципи пережили і стару Іудею з іудеями, і Рим з його ДБР (закреслено) прокуратурою.
Я тут не порівнюю Ісуса з Петром (в кого є в голові мозку, хоч трохи, той зрозуміє) а те, як ми обираємо тисячі років підряд.
А тоді не було роспропаганди, яка, начебто, змушувала нас повторювати, що барига збагатився у 282 рази, хоч ми й розуміли, що це - дурниця, яка на голову не налізе. Там просто локальні авторитети-фарисеї надали негативної конотації бажанню бути царем (хоч ж раніше це простолюдом віталося). А в нашому випадку стало негідним бути багатим… хоча ми можемо на голубому глазу обирати багатого з мотивацією, що він вже накрався
Вобщім, я хочу сказати, що варіантів розрулити ситуацію зараз (а ви ж розумієте, що вибори 2019 ще не закінчились) у нас небагато…
Або ми тримаємося ідей і принципів, та включаємо голови - як працювати з однією й тією ж проблемою, якій дві тисячі років, але з науково обгрунтованими підходами і таки ламаємо традиційний вялотєкущій сценарій, або лишаємо так як є, і беремося співати популярну пісню Варрави про те, як ми любимо такий же простий нарід як і ми, і лишимось тими, хто міг, але не став. Зате - не повісили.
Олександр СОСНИЦЬКИЙ
Я щось лежав і порівнював - як ми обираємо зараз і обирали тоді.
Чим ми кращі за давніх євреїв і чи кращі загалом.
Тоді євреї обрали (правда - на помилування) такого собі маловідомого в широких, але популярного у вузьких колах Варраву. Звичайного злодія. Який крав і надалі б обкрадав цих самих євреїв.
Але він був людиною простою, такою, як вони, зі зрозумілим набором цінностей, принципів і бажань.
Ну, викапаний - Владімірсанич.
А цей Ісус з Назарету… це ж - зовсім інша справа.
Говорив незрозуміло, про незрозумілі й обтяжливі принципи, ідеї (прям як Порошенко зі своїми орденськими армією, мовою й вірою). І якийсь період євреї з ним носилися, як з писаною торбою. Бо життя в неволі й несправедливості дістало і ось з‘явився товаріщ, який обіцяє нове царство. І вони повірили, що це - новий цар, який прийде і… ну ви ж самі знаєте: порядок наведе.
Але він повівся дивно і, за юдейською традицією, сипати маною відразу не став, а сказав, що ваше буде завтра, внаслідок праці над собою.
Тактично, на думку сучасних політтехнологів, він допустився катастрофічної помилки: електорат… убєжал… як в 2019…
І зажадав його смерті за менторський тон (закреслено) за бажання стати царем незаслужено.
І його розіп‘яли.
Втім, незраджені ідеї й принципи пережили і стару Іудею з іудеями, і Рим з його ДБР (закреслено) прокуратурою.
Я тут не порівнюю Ісуса з Петром (в кого є в голові мозку, хоч трохи, той зрозуміє) а те, як ми обираємо тисячі років підряд.
А тоді не було роспропаганди, яка, начебто, змушувала нас повторювати, що барига збагатився у 282 рази, хоч ми й розуміли, що це - дурниця, яка на голову не налізе. Там просто локальні авторитети-фарисеї надали негативної конотації бажанню бути царем (хоч ж раніше це простолюдом віталося). А в нашому випадку стало негідним бути багатим… хоча ми можемо на голубому глазу обирати багатого з мотивацією, що він вже накрався
Вобщім, я хочу сказати, що варіантів розрулити ситуацію зараз (а ви ж розумієте, що вибори 2019 ще не закінчились) у нас небагато…
Або ми тримаємося ідей і принципів, та включаємо голови - як працювати з однією й тією ж проблемою, якій дві тисячі років, але з науково обгрунтованими підходами і таки ламаємо традиційний вялотєкущій сценарій, або лишаємо так як є, і беремося співати популярну пісню Варрави про те, як ми любимо такий же простий нарід як і ми, і лишимось тими, хто міг, але не став. Зате - не повісили.
Олександр СОСНИЦЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |