Вчіться у мадярів рвати мадярські паспорти!

Закарпаття - як хороше село. Живе своїм бурхливим життям, але знати про деталі стороннім не дано.

Зараз "вилізла історія" з масовою роздачею мадярських паспортів - насправді річ добре відома всій Україні та її спеціальним держустановам усі останні 20 років.

Самих закарпатців ця хвиля не обходить. За моїми спостереженнями. Їх бентежать зовсім інші сюжети "мадярсько-закарпатської паспортизації".

Які? Ну, наприклад, другий рік поспіль кордонники Угорщини ... рвуть паспорти тих закарпатців, які не розуміють мадярської. Прям-таки флешмоб. Сотні випадків.

Бо консульські конторки, виконуючи божевільні інструкції Сіярто, роздають ті паспорти направо і наліво. Без належних співбесід і перевірки знань мадярської.

Ну, таке. Ексцес виконавця.

Але спробуйте уявити у нам в Україні таку ситуацію. Ну хоча б в аеропорті Бориспіль. Прилітає родина з Будапешта - з українськими паспортами. І не говорять по-українській.

- Звідки прилетіли? - пита кордонник.

- Із Вєнґріі! - кажуть.

Кордонник тяжко видихає і рве паспорти сімейки. "Наступний!" - гукає до черги, а сімейку відправляють назад у Будапешт...

Звєрство? Ну канєшна. На то вони мадяри шоб робити такий фашизм - рвати паспорт ЖИВОЇ ЛЮДИНИ. І за шо? Шо нєм тудом??

Нам треба підтримати обурення закарпатців - власників мадярських паспортів! Шо за мовна дискримінація? Хай самі вчать українську. Передусім Сіярто.

А потім будемо вже думать - як жить дальше...

Ростислав МАРТИНЮК