Вчасне вороття професора Тимошика
"Навертаюся на батьківщину!" -- сказав професор Микола Тимошик, запрошуючи мене на представленням ним своєї серії книг. Наголос у слові "бАтьківщина" треба робити на першому складі... Адже столичний дослідник родом із села Данина на Ніжинщині, яке на московський копил чомусь прозване як Данино... В обласній бібліотеці імені В.Короленка професор Тимошик більше години тримав публіку в інтелектуальній та емоційній напрузі, розповідаючи про фантастичну долю вченого, політика УНР, митрополита православної церкви Іларіона (Івана Огієнка) -- скажімо, як не захопитися сюжетами про його закопані документи, про спалені книги, про сотні тисяч карток українських слів, зібраних в умовах війни...
Коли Українська Народня Республіка остаточно програла, а дружина Домініка померла, міністр і вчений Огієнко заявляє -- більше ви мене не почуєте під таким прізвищем та іменем і приймає чернечий постриг з ім'ям Іларіона. Йому довелося очолити всю православну церкву в Канаді. До речі, за його заповітом документи з архіву можуть бути повернуті в Україну за двох умов: коли держава буде вільною і незалежною і коли такою ж буде українська церква. Канадці досі не вважають виконаними умови для повернення!
...Тиша настала, коли дослідник згадував заповіт Домни Огієнко -- виходити заміж та одружуватися з чужинцями своїм дітям материнського благословення категорично не дала. І всі троє дітей порушили заповіт, але жоден із них не мав зате своїх власних дітей. Отака сила материнського слова!
Тож професор Тимошик зробив воістину подвижницький труд, повернувши в Україну праці професора Огієнка -- він видав 17 книг!
А мені думалося ще й про те як часто бува -- робиш щось для української справи, а воно як у вату. Не у воду -- бо від каменя хоч кола по воді йдуть, а саме як у вату! І тут, коли бачиш очі, що горять завзяттям такого ж фаната, як сам, віриш -- і ти недаремно щось та й зробив!
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (3) |
|
| |
0
