реклама партнерів:
Головна › Новини › Невідома Україна
Вчасне вороття професора Тимошика
08-Лис-13 1679 5.0 3
"Навертаюся на батьківщину!" -- сказав професор Микола Тимошик, запрошуючи мене на представленням ним своєї серії книг. Наголос у слові "бАтьківщина" треба робити на першому складі... Адже столичний дослідник родом із села Данина на Ніжинщині, яке на московський копил чомусь прозване як Данино...

В обласній бібліотеці імені В.Короленка професор Тимошик більше години тримав публіку в інтелектуальній та емоційній напрузі, розповідаючи про фантастичну долю вченого, політика УНР, митрополита православної церкви Іларіона (Івана Огієнка) -- скажімо, як не захопитися сюжетами про його закопані документи, про спалені книги, про сотні тисяч карток українських слів, зібраних в умовах війни...

Коли Українська Народня Республіка остаточно програла, а дружина Домініка померла, міністр і вчений Огієнко заявляє -- більше ви мене не почуєте під таким прізвищем та іменем і приймає чернечий постриг з ім'ям Іларіона. Йому довелося очолити всю православну церкву в Канаді. До речі, за його заповітом документи з архіву можуть бути повернуті в Україну за двох умов: коли держава буде вільною і незалежною і коли такою ж буде українська церква. Канадці досі не вважають виконаними умови для повернення!
...Тиша настала, коли дослідник згадував заповіт Домни Огієнко -- виходити заміж та одружуватися з чужинцями своїм дітям материнського благословення категорично не дала. І всі троє дітей порушили заповіт, але жоден із них не мав зате своїх власних дітей. Отака сила материнського слова!


Тож професор Тимошик зробив воістину подвижницький труд, повернувши в Україну праці професора Огієнка -- він видав 17 книг!
А мені думалося ще й про те як часто бува -- робиш щось для української справи, а воно як у вату. Не у воду -- бо від каменя хоч кола по воді йдуть, а саме як у вату! І тут, коли бачиш очі, що горять завзяттям такого ж фаната, як сам, віриш -- і ти недаремно щось та й зробив!
Василь ЧЕПУРНИЙ


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Іван Огієнко, Данино, Микола Тимошик


Читайте також



Коментарі (3)
avatar
1
Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники, отже Данине - Даниного.
Микола Тимошик з Даниного.
Іван Огієнко - відома особистість і до досліджень пана Миколи. Якщо віддавати данину батьківщині, то конче важливо повертати з небуття імена несправедливо забутих земляків. Як тут не згадати С.П.Реп'яха! Цим займається прилучанин Віктор Моренець.
avatar
2
Мінорна, сумна, а то й трагічна доля судилася чомусь тим, хто намагався зробити Україну достойною та рівною серед інших.
avatar
3
Відгук проф. Тимошика
Посмію заперечити в/ш М. Шкурку щодо назви"Данине - Даниного".Стверджую відповідально: в усіх архівнихдокументах (від ХУІІ ст до 20-х рр ХХ ст.) назва мого села офіційно подається
як ДАНИНА (в російських текстах "Данина", "в Данине"
"в Данину", из Данины", "над Даниной". Саме так
називають це село в своїх "Описах Черніг губ" Філарет (Гумілевський),
О. Русов, інші поважні дорадянські історики. Саме так вимовляють цю назву і
нинішні нечисленні старожили-односельці. І не випадково. Назва поселення
затрималася ще з дотатарських часів, коли чужинці накладали на наших незаможних
пращурів данину (дань), через непосильність сплати якої їх і прозвали
данинцями.Із ствердженням радянської влади, в пресі, азгодом у протоколах сільської ради та тодішніх колгоспів (писалися до середини
50-х років винятково рос. мовою) назва села змінюється на Даніно, а з 1963 р.
(після перепідпорядкування з Лосинівського
до Ніжинського р-ну) з'являється Данине. У носівський період
адміністративного перебування села (30-ті- 40-ві роки) на стор. райгазети "Червона
Носівщина" зрідка на початку зустрічається Данина, а згодом - паралельно
вживається Даніно і Данино.Отож, згадане вище "прикметниковеправило", до цього конкретного випадку не має жодного стосунку. Про трагічну й величну історію ДАНИНИ, продивовижні долі багатьох односельців йтиметься в моєму ґрунтовному дослідженні,
побудованому винятково на архівних матеріалах. Книга матиме назву  "Данина - Данині". Матеріал до неї
збирав упродовж останніх п'яти років у архівах Києва, Чернігова, Ніжна, у
записах спогадів ще живих свідків історії. Це речення - толерантна, але болісна
реакція на дещо «колюче жало» шанованого мною Миколи Шкурка про те, які імена
діячів української історії мають повертати дослідники-вихідці із Чернігівщини. Щиросердно дякую шановний пане ВасилюЧепурний, за ваш зворушливий посил-відгук на мою презентацію 17-томного
канадсько-українського проекту "Запізніле вороття" в Чернігові. Для
мене ця зустріч із земляками і мій своєрідний звіт перед ними (презентувалися і
мої 11 книг українознавчої тематики) була багато в чому знаковою, хоча,
можливо, й запізнілою. Щиро Ваш -  Микола Тимошик
avatar