Вболіваймо за своїх футболістів-земляків!

Сьогодні відзначає день народження талановитий футболіст Олександр Піщур. Він народився у Чернігові 1981 року. З минулого року -- нападник словацького клубу «Ружомберок».
Також Олександр виступав за команди «Дніпро-Трансмаш», «Металіст». Зріст спортсмена 196 см. вага 88 кг.
Талановитий футболіст виступав за клуби: 2001—2003 Дніпро-Трансмаш - 52 (19); 2004 Металіст-2 - 7 (4); 2004 Металіст - 8 (1); 2004 Ворскла-Нафтогаз - 7 (0); 2005 Закарпаття - 9 (0); 2005—2006 Волинь - 17 (1); 2006—2007 Заря (Луганск) - 15 (0); 2007—2009 Волинь - 75 (40); 2009— Ружемберок - 6 (4). «Закарпаття», «Зоря», «Волинь
Минулого року Олександр Піщур став гостем turnir.com.ua. Подаємо уривок з інтерв’ю цьому виданню.
-- Олександре, ви забили 22 голи у чемпіонаті серед команд першої ліги. Це був найвдаліший сезон у вашій кар'єрі?
-- Так, це правда. Були сезони, в яких я забивав по 13 та 14 голів. Тепер подорослішав, набрався досвіду і збільшив свій особистий доробок до 22 голів.
-- Вам забракло одного голу для того, щоб побити рекорд результативності “Волині”...
-- Чому? Я забив 23-й гол. Та суддя нашого поєдинку з ПФК “Олександрія” його не зарахував. Вірніше, арбітр спершу цей гол зарахував. Вся наша команда почала радіти. Я сам з радості зняв футболку. Потім суддя чомусь передумав. Гол був чистий. Захисник олександрійців у боротьбі зі мною зачепив свого воротаря. Рефері подумав, що це я сфолив. Насправді я не чіпав суперника.
-- Маючи ріст 196 сантиметрів, ви забили п'ять голів головою. Не занадто мало?
-- Ні, гра на другому поверсі не шкутильгає. Та все одно потрібно вдосконалювати цей компонент гри. Головне, що в мене з’явилося гольове чуття. А воно приходить з досвідом.
-- Ваш особистий гольовий доробок становить 45 відсотків із усіх голів “Волині”. Відчуваєте, що вся команда грає на вас?
-- Так, я відчуваю, що вся команда грає на мене. Але я стараюсь теж віддавати цінні паси одноклубникам. Слід зазначити, що я не завжди граю на вістрі атаки.
-- Ви лідер «Волині». Чи відчуваєте, що стали улюбленцем Віталія Кварцяного?
У нашого тренера немає улюблених гравців. Він нас дуже рідко хвалить. Кварцяний – максималіст, вимагає, щоб футболісти викладалися на всі сто як на грі, так і на тренуванні. Він нас називає синами. Але під гарячу руку потрапляють усі сини. Я теж потрапляю під його гарячу руку, недоторканості не маю.
-- Олександре, вболівальників цікавить, який клуб прем’єр-ліги купить найрезультативнішого форварда першої ліги…
-- Чесно, я на цьому не зациклююся. Поговорив з Віталієм Володимировичом. Він сказав, що не хоче мене відпускати. Мене теж все в Луцьку влаштовує. Та якщо буде хороший варіант, який влаштує і мене, і клуб, то ми цей варіант розглянемо. Шило на мило не мінятиму. Як мені відомо, у нашого тренера великі плани: він має намір повернутися в елітний ешелон.
-- То ваша мета – лишитися ще на рік у «Волині», щоб потім у цьому клубі виступити у прем’єр-лізі?
-- Такої цілі ще немає. На даний момент я гравець «Волині». Що буде далі – побачимо.
Ну а пропозиції надходять?
Так, надходять, їх не бракує.