Василю Яременку - 90!

Сьогодні виповнилося 90 років унікальній людині, рідкісному дослідникові, професору Василеві ЯРЕМЕНКУ. Вітав його цілу годину - і це не так багато, з огляду на те, що я познайомився з ним ще - люблю іноді вживати це слово - дітваком.

Це було в середині 60-их років в Яремчі. Ми жили за 150 метрів від автостанції. Батьки поверталися звідкись увечері і побачили кількох людей, які сподівалися виїхати до Франківська. Але вже нічого не ходило, і гостинна мама запросила переночувати...

Я давно не спілкувався з Василем Васильовичем і дзвонив з легким побоюванням. Як тільки почув його незмінений голос, обережно запитав: "Як Ви дужі?" Так-от, у свої 90 Василь Яременко не лише працює в університеті Грінченка, але й продовжує перегортати неторкані архіви. Вже вийшло 14 (!) томів Бориса Грінченка, а вже готовий проспект на видання, з науковим апаратом, 52 (!!!) томів БГ. І БГ - це не Гребенщиков, а Грінченко. Імперія нищила спадщину великих українців, але сама обламалася. Так буде й надалі.

До речі, до 1961 року Борис Грінченко був заборонений. Його реабілітували зусиллями О.Білецького, М.Рильського і Василя Васильовича. Власне, він став упорядником знаменитого 2-томника реабілітованого Грінченка 1963 року, за яким полювали всі, як тоді казали, свідомі українці. Цей 2-томник тато подарував мамі в день її 35-річчя. А тепер мамі - 92.

Дуже ціную короткий дарчий підпис Василя Васильовича на упорядкованій 2-томній "Хрестоматії літератури України-Русі епохи Середньовіччя IX-XV століть": "Чорноробові української національної ідеї Тарасові Марусику від такого самого. 24 січня 2003 р.".

Запитую - Василю Васильовичу, Ви пишете спогади? - Та ні ще, не маю часу. Треба завершити Грінченка. - Я Вас прошу, це дуже потрібно. І будьте дужі!

Тарас МАРУСИК