В Чернігові українські патріоти вшанують Миколу Міхновського. АНОНС
31 березня о 18-00 біля Катерининської церкви патріотична громадськость відзначить 142-річницю з дня народження Миколи Міхновського.
Мико́ла Іва́нович Міхно́вський (31 березня 1873, село Турівка, Прилуцький повіт Полтавська губернія — † 3 травня 1924, Київ) — український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.
Ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів УДХП, член Братства самостійників.
Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905).
Відомим українському революційному загалу Микола Міхновський став завдяки підриву в ніч на 1 листопада 1904 року бойовиками Української народної партії "Оборона України" пам’ятника Пушкіну, що був помпезно встановлений у Харкові до 250-ліття приєднання України до Російського царства?
На сайті «Історична правда» (www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/16/130770/) про цю подію сказано таке:
"Відповідно до всіх традицій революціонерів, свій вчинок УНП -"Оборона України" пояснила у спеціальній прокламації. В ній російському уряду заявлялось, що до такого акту їх змусило важке становище українського народу. Автори прокламації вказували, що на силоміць загарбаній території "… Слобідської України,… традиції якої сягають аж до славних часів гетьмана Богдана, не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…".
"... Не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…": такі слова були написані у харківській прокламації "Оборони України".
Пушкін був звинувачений у "тенденційному перебріхуванні історичних подій всього світу" і "підло-брехливому змалюванні… гетьмана Мазепи" в поемі "Полтава". У прокламації були висловлені вимоги "… вільного слова, вільного друку, нижчої, середньої та вищої школи з українською викладовою мовою, подібно до шкіл та університетів у Галичині". "Не несіть… до нас своєї культури огнем і мечем, бо вже прокидається Україна до бою! Ви скуштуєте на своїй шкурі нагая і шаблі нових гонтів і залізняків!"
Відсутні будь які свідчення безпосередньої причетності Миколи Міхновського до підготовки та організації вибуху у Харкові. Та от автором прокламації міг бути тільки він. Як вважають дослідники, стиль написання прокламації був характерний для Міхновського, а в середовищі української інтелігенції існувало стійке переконання, що вибух – справа рук Міхновського."
Довідка
Пам'ятник російському національному поету на початку ХІХ століття Олександру Пушкіну громадськість Харкова вирішила встановити у 1899 році до 100-річчя з дня народження письменника. Але відкритий він був 26 травня 1904 року. Він був розташований навпроти Драматичного театру на початку Театрального скверу. 1 листопада 1904 року пам'ятник Пушкіну був підірваний членами підпільної організації «Оборона України», проте, незважаючи на сильний вибух, пам'ятник встояв.
В 1909 році до сторіччя з дня народження письменника в аналогічному стилі на іншому кінці скверу був споруджений бюст Гоголю. Після перейменування драматичного театру ім. Пушкіна спочатку у «Березіль», а згодом у драматичний театр ім. Шевченка було вирішено, що недоцільно знаходження пам'ятника Пушкіну навпроти театру Шевченка, тому бюсти Пушкіна і Гоголя поміняли місцями. З того часу навпроти театру знаходиться бюст Гоголя. а з іншої частини площі — бюст Пушкіну.
Мико́ла Іва́нович Міхно́вський (31 березня 1873, село Турівка, Прилуцький повіт Полтавська губернія — † 3 травня 1924, Київ) — український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.
Ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів УДХП, член Братства самостійників.
Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905).
Відомим українському революційному загалу Микола Міхновський став завдяки підриву в ніч на 1 листопада 1904 року бойовиками Української народної партії "Оборона України" пам’ятника Пушкіну, що був помпезно встановлений у Харкові до 250-ліття приєднання України до Російського царства?
На сайті «Історична правда» (www.istpravda.com.ua/articles/2013/07/16/130770/) про цю подію сказано таке:
"Відповідно до всіх традицій революціонерів, свій вчинок УНП -"Оборона України" пояснила у спеціальній прокламації. В ній російському уряду заявлялось, що до такого акту їх змусило важке становище українського народу. Автори прокламації вказували, що на силоміць загарбаній території "… Слобідської України,… традиції якої сягають аж до славних часів гетьмана Богдана, не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…".
"... Не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…": такі слова були написані у харківській прокламації "Оборони України".
Пушкін був звинувачений у "тенденційному перебріхуванні історичних подій всього світу" і "підло-брехливому змалюванні… гетьмана Мазепи" в поемі "Полтава". У прокламації були висловлені вимоги "… вільного слова, вільного друку, нижчої, середньої та вищої школи з українською викладовою мовою, подібно до шкіл та університетів у Галичині". "Не несіть… до нас своєї культури огнем і мечем, бо вже прокидається Україна до бою! Ви скуштуєте на своїй шкурі нагая і шаблі нових гонтів і залізняків!"
Відсутні будь які свідчення безпосередньої причетності Миколи Міхновського до підготовки та організації вибуху у Харкові. Та от автором прокламації міг бути тільки він. Як вважають дослідники, стиль написання прокламації був характерний для Міхновського, а в середовищі української інтелігенції існувало стійке переконання, що вибух – справа рук Міхновського."
Сергій Соломаха
Довідка
Пам'ятник російському національному поету на початку ХІХ століття Олександру Пушкіну громадськість Харкова вирішила встановити у 1899 році до 100-річчя з дня народження письменника. Але відкритий він був 26 травня 1904 року. Він був розташований навпроти Драматичного театру на початку Театрального скверу. 1 листопада 1904 року пам'ятник Пушкіну був підірваний членами підпільної організації «Оборона України», проте, незважаючи на сильний вибух, пам'ятник встояв.
В 1909 році до сторіччя з дня народження письменника в аналогічному стилі на іншому кінці скверу був споруджений бюст Гоголю. Після перейменування драматичного театру ім. Пушкіна спочатку у «Березіль», а згодом у драматичний театр ім. Шевченка було вирішено, що недоцільно знаходження пам'ятника Пушкіну навпроти театру Шевченка, тому бюсти Пушкіна і Гоголя поміняли місцями. З того часу навпроти театру знаходиться бюст Гоголя. а з іншої частини площі — бюст Пушкіну.
Коментарі (0) |