В Чернігівській ОДА думали як зберегти пам’ятки
Чернігівщина займає перше місце за кількістю пам’яток культури, архітектури та історії в Україні.
Їх в нашій області більше 10 тисяч, але тільки трохи більше двох тисяч внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. І це, як повідомила начальниця департаменту культури, туризму, національностей та релігії Людмила Замай, ускладнює їх збереження. Тож на нараду до голови Чернігівської облдержадміністрації В’ячеслава Чауса були запрошені і представники поліції, СБУ та прокуратури.
На нараді прозвучала інформація, що за останні три роки в Чернігівській області зафіксовано 90 порушень на об’єктах культурної спадщини: непогодження містобудівних і ландшафтних робіт, незаконні приватизація, будівництво, земляні роботи з прокладання інженерних мереж, розорювання курганів, викрадення бронзових бюстів, наруга над могилами та інші. Проте більшість порушників не була відповідно покарана саме через недосконалість чинного законодавства.
«Наше завдання спрацювати на випередження, аби не втратити пам’ятки незворотно», – говорив на нараді голова ОДА В’ґячеслав Чаус. Для цього треба забезпечити стовідсоткове внесення пам’яток до Державного реєстру, посилити нагляд за ремонтно-реставраційними роботами, посилити координацію дій усіх структур, дотичних до охорони культурної спадщини, а також сформулювати законодавчі ініціативи, які б дозволили притягнути порушників пам’яткоохоронного законодавства до реальної відповідальності.
Для визначення охоронних зон пам’яток мають бути історико – архітектурні опорні плани. А їх нема навіть в таких визначних містах, як Новгород- Сіверський, про що йшлося нещодавно у публікації «Голосу України». Та навіть широко відомий палац Ґалаґанів – Ламздорфів у Сокиринцях перебуває не в кращому стані, не кажучи вже про його флігелі, про що також тривожився «Голос Украни».
Тепер на розробку комплексних планів просторового розвитку територій громад передбачене надання субвенції з державного бюджету. Тому вже цього року перші кілька громад області зможуть розробити такі плани. Голова облдержадміністрації доручив управлінню містобудування та архітектури надавати їм максимальну консультативну допомогу. А історико-архітектурні плани, в свою чергу, мають спиратися на плани просторового розвитку.
Василь ЧЕПУРНИЙ."Голос України"
На фото: садиба Дараганів "Покорщина" у Козельці
Їх в нашій області більше 10 тисяч, але тільки трохи більше двох тисяч внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. І це, як повідомила начальниця департаменту культури, туризму, національностей та релігії Людмила Замай, ускладнює їх збереження. Тож на нараду до голови Чернігівської облдержадміністрації В’ячеслава Чауса були запрошені і представники поліції, СБУ та прокуратури.
На нараді прозвучала інформація, що за останні три роки в Чернігівській області зафіксовано 90 порушень на об’єктах культурної спадщини: непогодження містобудівних і ландшафтних робіт, незаконні приватизація, будівництво, земляні роботи з прокладання інженерних мереж, розорювання курганів, викрадення бронзових бюстів, наруга над могилами та інші. Проте більшість порушників не була відповідно покарана саме через недосконалість чинного законодавства.
«Наше завдання спрацювати на випередження, аби не втратити пам’ятки незворотно», – говорив на нараді голова ОДА В’ґячеслав Чаус. Для цього треба забезпечити стовідсоткове внесення пам’яток до Державного реєстру, посилити нагляд за ремонтно-реставраційними роботами, посилити координацію дій усіх структур, дотичних до охорони культурної спадщини, а також сформулювати законодавчі ініціативи, які б дозволили притягнути порушників пам’яткоохоронного законодавства до реальної відповідальності.
Для визначення охоронних зон пам’яток мають бути історико – архітектурні опорні плани. А їх нема навіть в таких визначних містах, як Новгород- Сіверський, про що йшлося нещодавно у публікації «Голосу України». Та навіть широко відомий палац Ґалаґанів – Ламздорфів у Сокиринцях перебуває не в кращому стані, не кажучи вже про його флігелі, про що також тривожився «Голос Украни».
Тепер на розробку комплексних планів просторового розвитку територій громад передбачене надання субвенції з державного бюджету. Тому вже цього року перші кілька громад області зможуть розробити такі плани. Голова облдержадміністрації доручив управлінню містобудування та архітектури надавати їм максимальну консультативну допомогу. А історико-архітектурні плани, в свою чергу, мають спиратися на плани просторового розвитку.
Василь ЧЕПУРНИЙ."Голос України"
На фото: садиба Дараганів "Покорщина" у Козельці
| Читайте також |
| Коментарі (0) |