Успенський храм Линовиці перейшов до української Церкви
У селищі Линовиця Прилуцького району Свято- Успенський храм перейшов до Православної Церкви України.
Це сталося рішенням загальних зборів прихожан, які, проте, чекали юридичного оформлення переходу, оскільки священик і незначна частина громади трималися далді московської церкви і не допускали вірних ПЦУ до храму.
Тепер же, як розповів ініціатор переходу Анрій Павлушенко, вхід у храм був не простим. «З самого ранку прихильники московської церкви зачинили храм на свої замки та перешкоджали входу релігійної громади Линовиці до свого храму, - говорить він. - Проти громади ПЦУ застосовували силу та образи, понад годину довелось доводити свою правоту поліцейським та зрізати замки загарбників із вхідних дверей. В приміщенні храму віряни одразу помітили зникнення багатьох ікон, та церковного інвентарю. У вівтарній частині храму зник антимінс – це основна святиня Свято Успенського храму. Також зникли, чаші для євхаристії, велике напрестольне Євангеліє, богослужбовий «Апостол», деякі ікони та кадила тощо. Той безлад, який ми побачили в храмі, був просто жахливий, в паламарці було повно сміття, підлога в центральній частині храму вся усіяна великими щілинами. Хоча це не дивно, бо там був руський мир».
Свято- Успенський храм Линовиці унікальний тим, що збудований у поєднання двох стилів – римської базиліки і українського класицизму. Та головна особливість цього храму, що він пов’язаний з іменем Тараса Шевченка, оскільки в Линовиці жив його друг Яків де Бальмен, якому поет присвятив поему «Кавказ». Церква зведена 1819 року, а Тарас Шевченко гостював у свого друга у 1843 році і, очевидно, відвідував храм. Проте в тому вигляді, як він тоді був, храм був зруйнований 1985 року, а відновлений вже в незалежній Україні, 1995 року.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Чернігівська область.
Це сталося рішенням загальних зборів прихожан, які, проте, чекали юридичного оформлення переходу, оскільки священик і незначна частина громади трималися далді московської церкви і не допускали вірних ПЦУ до храму.
Тепер же, як розповів ініціатор переходу Анрій Павлушенко, вхід у храм був не простим. «З самого ранку прихильники московської церкви зачинили храм на свої замки та перешкоджали входу релігійної громади Линовиці до свого храму, - говорить він. - Проти громади ПЦУ застосовували силу та образи, понад годину довелось доводити свою правоту поліцейським та зрізати замки загарбників із вхідних дверей. В приміщенні храму віряни одразу помітили зникнення багатьох ікон, та церковного інвентарю. У вівтарній частині храму зник антимінс – це основна святиня Свято Успенського храму. Також зникли, чаші для євхаристії, велике напрестольне Євангеліє, богослужбовий «Апостол», деякі ікони та кадила тощо. Той безлад, який ми побачили в храмі, був просто жахливий, в паламарці було повно сміття, підлога в центральній частині храму вся усіяна великими щілинами. Хоча це не дивно, бо там був руський мир».
Свято- Успенський храм Линовиці унікальний тим, що збудований у поєднання двох стилів – римської базиліки і українського класицизму. Та головна особливість цього храму, що він пов’язаний з іменем Тараса Шевченка, оскільки в Линовиці жив його друг Яків де Бальмен, якому поет присвятив поему «Кавказ». Церква зведена 1819 року, а Тарас Шевченко гостював у свого друга у 1843 році і, очевидно, відвідував храм. Проте в тому вигляді, як він тоді був, храм був зруйнований 1985 року, а відновлений вже в незалежній Україні, 1995 року.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Голос України"
Чернігівська область.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |