Уроки поводження зі сміттям. Погляд з Німеччини.
Пусті бляшанки, плашки, пакети – все це українцями розглядається як сміття, від якого необхідно якомога скоріше позбутись. Але на відміну від нас в країнах Європейського союзу, зокрема, в Німеччині, сміття розглядається як засіб здобутку додаткових джерел енергії. З німецькими підходами поводження зі сміттям та багато чим іншим вдалось познайомитись членам партії «Демократичний Альянс» під час навчальної поїздки в місто Трір, що знаходиться на південному заході Німеччини.
Свій шлях німецьке сміття розпочинає зазвичай з будинку. Але вже тут завбачливі німці сортують його в три різні пакети: чистий пластик, папір і решта сміття. Окремо збираються прозоре, зелене і коричневе скло – для них є спеціальні контейнери. Електроніка, дерево, люмінесцентні лампи, хімічні речовини також здаються окремо. Отже у випадку з приватним будинком біля кожного з них стоїть по 2 сміттєві баки по 240 літрів, а той більше.
На кожного члена сім’ї, який живе в будинку передбачено до 20 літрів загального сміття, тобто сюди здебільшого входить органічне сміття, брудний пластик,пакети з під молока і багато іншого, окрім паперу і чистого пластику. Саме ці 20 літрів на два тижні німці і оплачують, а пластик, скло і папір збираються безкоштовно. Місто збирає їх з метою подальшого вторинного використання у промисловості, і є ряд підприємств які радо користуються такою дешевою сировиною. Збирання загального сміття відбувається кожні два тижні, а пластик і папір раз на місяць.
Далі сміття перевозиться на велику сортувальну станцію, де окремо розбирається по кольорам скло, пресується пластик і відправляються на підприємства для їх вторинної переробки.
Важливо відмітити в цілому підхід німців до пластикових пляшок. Розуміючи, що пластик є одним з найбільших забруднювачів сьогодні, власники деяких німецьких супермаркетів встановили в своїх магазинах автомати по прийому пластикових пляшок. Кожен бажаючий може принести пластикову пляшку зі спеціальною відміткою на етикетці і здати її в апарат, натомість людина отримує чек на суму 0,25 євро за кожну пляшку. Десять пляшок уже 2,5 євро. На цю суму власник чеку може спокійно придбати будь-який товар в цьому ж магазині. Багато місцевих так і підзаробляють.
Сміттєпереробний завод
Наступним етапом подорожі сміття це сміттєпереробний завод побудований в місцевості Трір десять років тому. Розмір інвестицій на той час склав 20 млн.євро. Промислова потужність заводу складає перероблення 180 000 тон сміття рік. Зараз він переробляє лише 120 000 тон на рік.
Перебуваючи на заводі, відразу відмічаєш, що тут нема неприємного запаху, нічого не смердить. При в’їзді стоять величезні контейнери для різного роду сміття: холодильники, телевізори, люмінесцентні лампи, дерево, шини – все це збирається окремо. Окремо працює пункт прийому хімічних речовин: лаки, фарби, розчинювачі і т.д. Німці турбується про своє здоров’я і здоров’я майбутніх поколінь, саме це їм не дозволяє просто вилити хімічну речовину десь у себе у садку.
Ігор АНДРІЙЧЕНКО,
голова обласної організації партії "Демократичний альянс"
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина" за 4 липня.
Свій шлях німецьке сміття розпочинає зазвичай з будинку. Але вже тут завбачливі німці сортують його в три різні пакети: чистий пластик, папір і решта сміття. Окремо збираються прозоре, зелене і коричневе скло – для них є спеціальні контейнери. Електроніка, дерево, люмінесцентні лампи, хімічні речовини також здаються окремо. Отже у випадку з приватним будинком біля кожного з них стоїть по 2 сміттєві баки по 240 літрів, а той більше.
На кожного члена сім’ї, який живе в будинку передбачено до 20 літрів загального сміття, тобто сюди здебільшого входить органічне сміття, брудний пластик,пакети з під молока і багато іншого, окрім паперу і чистого пластику. Саме ці 20 літрів на два тижні німці і оплачують, а пластик, скло і папір збираються безкоштовно. Місто збирає їх з метою подальшого вторинного використання у промисловості, і є ряд підприємств які радо користуються такою дешевою сировиною. Збирання загального сміття відбувається кожні два тижні, а пластик і папір раз на місяць.
Далі сміття перевозиться на велику сортувальну станцію, де окремо розбирається по кольорам скло, пресується пластик і відправляються на підприємства для їх вторинної переробки.
Важливо відмітити в цілому підхід німців до пластикових пляшок. Розуміючи, що пластик є одним з найбільших забруднювачів сьогодні, власники деяких німецьких супермаркетів встановили в своїх магазинах автомати по прийому пластикових пляшок. Кожен бажаючий може принести пластикову пляшку зі спеціальною відміткою на етикетці і здати її в апарат, натомість людина отримує чек на суму 0,25 євро за кожну пляшку. Десять пляшок уже 2,5 євро. На цю суму власник чеку може спокійно придбати будь-який товар в цьому ж магазині. Багато місцевих так і підзаробляють.
Сміттєпереробний завод
Наступним етапом подорожі сміття це сміттєпереробний завод побудований в місцевості Трір десять років тому. Розмір інвестицій на той час склав 20 млн.євро. Промислова потужність заводу складає перероблення 180 000 тон сміття рік. Зараз він переробляє лише 120 000 тон на рік.
Перебуваючи на заводі, відразу відмічаєш, що тут нема неприємного запаху, нічого не смердить. При в’їзді стоять величезні контейнери для різного роду сміття: холодильники, телевізори, люмінесцентні лампи, дерево, шини – все це збирається окремо. Окремо працює пункт прийому хімічних речовин: лаки, фарби, розчинювачі і т.д. Німці турбується про своє здоров’я і здоров’я майбутніх поколінь, саме це їм не дозволяє просто вилити хімічну речовину десь у себе у садку.
Ігор АНДРІЙЧЕНКО,
голова обласної організації партії "Демократичний альянс"
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина" за 4 липня.
Читайте також |
Коментарі (0) |