Головна › Новини › ПОДІЇ
Уряд: Україна потребує невідкладної декомунізації
31-Бер-15 788 0.0 2
31 березня цього року Уряд схвалив 4 законопроекти, розроблені Українським інститутом національної пам'яті спільно з громадськістю. Представляючи проекти, я назвав їх пакетом законів з "невідкладної декомунізації".

Невідкладної, бо вони мали бути прийнятими ще після революції 1991-го. Тоді, може, нам не була б потрібна революція 2004 та 2013-2014. Але краще пізно, ніж ніколи.

Перший з них найбільш актуальний, адже стосується річниці, яку відзначатимемо вже через місяць. Це законопроект "Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939-1945". Він є логічними продовженням нещодавно виданого Указу Президента, приуроченого тій же події. Цей акт врешті поставить крапку у використанні в законодавчому полі сталінського пропагандистського терміну "Велика вітчизняна війна".

Його прийняття означатиме, що врешті втратить чинність прийнятий в 2001 році закон "Про увічнення перемоги у Великій вітчизняній війні 1941-1945 років", списаний з аналогічного російського закону 1996 року. Саме він на сьогодні залишається останньою законодавчою зачіпкою утримання в суспільній свідомості радянських міфів про війну. Дуже важливо, що Україна саме зараз позбавляється міфів, адже вони стали зброєю в руках російської пропаганди, яка використовує їх для мобілізації терористів на боротьбу проти нашої держави.

Інший важливий закон – "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Він врешті звільнить документи колишнього КҐБ з-під "опіки" сучасних спецслужб, зробить їх доступність незворотнім фактом.

Такого роду акти прийнято майже у всіх пост-комуністичних країнах, які стали розвиненими демократичними державами, членами ЄС та НАТО.

Врешті, цей закон позбавить невластивих функцій Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки та Міністерство внутрішніх справ. Вони не повинні займатися збереженням історичних документів. І не мають зберігати як спадок матеріали про механізми роботи каральних органів.

Третій законопроект "Про засудження комуністичного та та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" не лише дає правову оцінку режимів, винних у масових вбивствах на українських теренах, але й створює необхідні інструменти для подолання наслідків тоталітаризму сьогодні.

Він покладе край існуванню комуністичних організацій в Україні, дасть можливість провести перейменування вулиць, присвячених людям, винним у репресіях та масових злочинах, та демонтаж пам'ятників, які досі спотворюють наші ландшафти.

І врешті останній, але, може, найважливіший для мене особисто закон "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті". Він – це наша данина пам'яті всім, хто боролися за незалежність в минулому столітті.

Українська держава врешті має визнати людей, завдяки яким стало можливим її існування. Це надзвичайно важливо саме сьогодні, коли ми знову піднялися в боротьбі, відстоюючи нашу незалежність.

Вояки, які зі зброєю в руках захищають Україну, мають бачити, що держава пам'ятає і шанує їх попередників. І тим самим гарантує таку ж пошану для нового покоління борців. Адже тільки там, де пам'ятають загиблих, будуть ті, хто захищатиме живих.

Це справді історичні закони і не лише тому, що вони торкаються минулого, а тому що вони змінюватимуть майбутнє.

Сьогодні ми маємо унікальний шанс провести символічну лінію між непростим минулим і майбутнім для нашої країни. Революційні зміни відбулися. Чи вони стануть фундаментальними – залежить від готовності провести системні реформи, в тому числі – зміни гуманітарної політики та декомунізацію. Тож перезавантаження країни тільки починається.

Володимир В'ятрович,
історик, голова Українського інституту національної пам’яті


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок



Коментарі (2)
avatar
1
Заявление Антифашистского комитета Украины
Свастика в Бабьем Яру и неонацизм вУкраине
21 ноября 2014 года Третий комитет Генеральной Ассамблеи ООН принял резолюцию A/RES/69/, которая призывает страны принять более эффективные мероприятия по борьбе с героизацией нацизма и другими формами расовой дискриминации, ксенофобии и нетерпимости. Делегат Украины Андрей Цымбалюк вслед за США проголосовал против. Нужно отметить, что эта позиция Украины против антинацистской резолюции ООН повторяется из года в год.
Позицию Украины безусловно поддержали те, кто организовал торжества во Львове и Кривом Роге (Днепропетровская область) в связи с годовщиной создания дивизии СС «Галичина», вояки которой присягали Гитлеру. По этому поводу кандидат на пост президента Украины, президент Всеукраинского еврейского конгресса Вадим Рабинович выступил с заявлением (TCH.ua): "Я воспринимаю марш последователей дивизии "СС Галичина" во Львове в канун 9 мая как понятную провокацию. Те люди, которые организовали этот поход в самое сложное для Украины время, - не любят Украину, они не патриоты. Я не побоюсь этих слов: эти люди наносят удару в спину Украине! Миру трудно будет понять, почему сегодня он должен поддерживать нас, помогать Украине, в пределах которой открыто маршируют те, кто отдает дань эссэсовцам", - заявил Рабинович. http://ru.tsn.ua/politika/ukrainskuyu-vlast-prizvali-otreagirovat-na-marsh-vo-lvove-362993.html
Расистское беспокойство о чистоте крови - одна из идей, наиболее последовательно прописанных в программе «Патриота Украины». Олег Однороженко, идеолог организации, в настоящее время «замполит» «Азова», так формулировал цели движения: «Ограничению и контролю будут подданны все посторонние этно-расовые группы, с их последующей депортацией на исторических родины. Исходя из того, что мы, Украинские социал-националисты, рассматриваем так называемые «человеческие расы» как отдельные биологические виды, а человеком разумным (Homo Sapiens), в биологическом смысле, считаем только Биллу Европейскую (без включения в это понятие так называемых «южных европеойцев»: средиземноморская, кавказская, памиро-ферганская но др. расы в биологическом отношении также являются отличающимся от нас биологическим видом), считаем своей прямой обязанностью исключить будь межрасовые (межвидовые) контакты, которые приводят к межрасовому (межвидовому) смешиванию и, в конечном счете, - к вымиранию Белого Человека» (№9 сентябрь 2014 Хадашот).
Позицию представителя Украины в данном вопросе безусловно поддерживают и те, кто 17 ноября 2014 года на территории Национального историко-мемориального заповедника «Бабий Яр» на памятнике «Менора» намалевали две свастики. Рядом неонацисты, которые уже не первый раз кощунствуют над «Менорой», поместили латинские буквы НН, которые у них ассоциируются с именем Адольф Гитлер. Видимо кому-то не терпится напомнить о возможности повторения трагедии Холокоста. А ведь подобные надписи в Киеве и других городах не редкость (см. например статью «Антисемитизм: Киев в свастике» “Киев еврейский”, №12 /161/ 2013).
Список неонацистских проявлений в Украине можно продолжить так же как перечень безнаказанных выступлений русофобских, антисемитских и прочих национал-шовинистических сил.
Мы призываем всех антифашистов сплотиться для борьбы с неонацизмом в Украине.
avatar
0
2
Цікаво, а ще у яких країнах є такі організації. Наприклад, у Росії? І чому ця організація не пише українською мовою, тому що вона фашистська, русофобська, антисемітська і т.д. на відміну від російської?
avatar