Упосліджені росіяни?

Управління СБУ в Чернігівській області спільно з управлінням з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю ОДА провело «круглий стіл» на тему «Ксенофобія і расизм — тривожні виклики сучасності».
Росіянам живеться гірше за євреїв та вірмен?!У вступному слові виконуючий обов’язки начальника вищезгаданого управління Юрій Музика зазначив, що проблема ксенофобії і расизму виникла в Україні кілька років тому.
Найнеблагополучнішими регіонами у цьому питанні є Крим, Донецьк, Харків і Львів. Щодо Чернігівщини, то дана проблема у нас не стоїть гостро, хоча прояви нетерпимості до представників інших національностей все ж мають місце.
Про вжиття заходів, спрямованих на запобігання поширенню проявів расизму і ксенофобії серед дітей, учнівської та студентської молоді розповіла директор обласного центру практичної психології та соціальної роботи Тетяна Чала.
Для створення в закладах освіти атмосфери нетерпимості до проявів жорстокості, расизму та ксенофобії запроваджено в дію кілька просвітницьких програм.
Сприяють порозумінню між народами і взаємозбагаченню культур традиційні міжнародні фестивалі: "Поліське коло", "Дружба", "Коровель", "Київська Русь", фестиваль єврейської культури ім. Шолом-Алейхема. Ефективно і цілеспрямовано діють українсько-німецький центр "Взаємодія", єврейська громада Чернігова, польська громада Прилук. Підтримуються дружні стосунки між Куликівським районом і Естонією, між містом Прилуки і Вірменією.
Позицію Служби безпеки України щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в суспільстві учасникам "круглого столу" виклав заступник начальника Управління СБУ в Чернігівській області Анатолій Солонець. Служба безпеки України уважно стежить за ситуацією і тримає її під контролем спільно з Міністерством внутрішніх справ.
Керівник відділу у справах релігій ОДА Віктор Молочко наголосив, що найголовнішою причиною останніх резонансних подій на релігійному ґрунті в області є відсутність віротерпимості серед віруючих. За його переконанням, «масла у вогонь» підливають деякі ЗМІ, які в погоні за дешевою популярністю висвітлюють події у спотвореному вигляді:
«Деякі газети смакують вбивства і жорстокість, на їхніх сторінках — кров і сльози. Хіба буде від таких газет мир і злагода у суспільстві?»
Висловили свої думки і представники національних меншин. На думку Валерія Джалаляна, голови вірменської громади Чернігова, та Олександра Чевана, представника єврейської громади Чернігова, ситуація в області більш-менш нормальна.
Проте зовсім протилежну думку висловив Юрій Приходько, голова організації «Співдружність «Сіверська Русь»:
«Ксенофобія проявляє себе зараз у вигляді русофобії. І почалося це кілька років тому, відтоді як на державному рівні було взято курс на погіршення відносин з Росією. Яскравий приклад цього — протистояння патріархатів. А один з проявів — це приклади «парканного патріотизму» на вулиці Толстого». (Там написано «Геть московського попа!» — О.Я.)
На жаль, учасники «круглого столу» не розглянули питання про те, чи є проявами нетолерантності та ксенофобії написи «Смерть хохлам!», «Наша столица Москва!», що з’явилися у Чернігові на парканах та будинках.
Довідка «Сіверщини»: «Співдружність «Сіверська Русь» постала на світ Божий 20 березня 2008 року.
Задекларованою метою діяльності організації є:
сприяння «багатовекторному» співробітництву України й Росії, надання йому системного характеру;
зміцнення атмосфери довіри й взаєморозуміння між братніми народами;
розвиток гуманітарних, культурних, освітніх і ділових зв'язків.
Активістами організації є переконані прихильники слов'янської ідеї – представники місцевих ВНЗ і студенти, вчителі шкіл, технічна і творча інтелігенція, священики УПЦ МП, підприємці, офіцери Збройних сил СРСР.
Серед них, зокрема, названі: письменник-краєзнавець, почесний громадянин м. Чернігова Г.Кузнєцов, президент православного благодійного фонду «Ковчег» М.Іллюша.
Керівником організації обраний підполковник у відставці, інженер за освітою Ю.Приходько, корінний сибіряк, нащадок полтавських переселенців у Росію. Організація співпрацює з Всеукраїнським союзом громадських організацій «Об'єднання організацій співвітчизників «Російська співдружність». Союз відзначився антиукраїнськими заявами та акціями, наприклад у Криму – «У кожному вікні – російський прапор!».
Росіяни підмітають підлогу та працюють у шахтах?!
З проханням прокоментувати слова Юрія Приходька про «русофобію» я звернувся до чернігівців:
— Коли люди хочуть робити провокацію такого плану, вони її зроблять спеціально, — висловив свою думку Віталій Гольцов, художній керівник Чернігівського лялькового театру. — У Чернігові навпаки утискують українців буквально чи опосередковано. На вулицях повсюди звучить російська мова – її ніхто не утискує, у книгарнях в основному — російськомовні книги. Навіть місцеве телебачення зроблено великою мірою за зразками російського телебачення. Якщо згадати історію, то у 18 ст. Чернігів був суто українським містом, у 19 ст. третину вже становили росіяни, третину євреї, а далі все більше і більше. Сьогодні це майже російське місто, де панує російська мова, погляди. Українцям тут важко і навіть небезпечно.
— Мені хотілося б побачити, як їх тут «ущемляють»? – ставить запитання Олексій Корж, депутат Деснянської районної ради у м. Чернігові, батько трьох дітей. – По-перше, я розумію так: коли утискують якусь націю, то, наприклад, представники цієї нації всі підмітають підлогу чи працюють у шахтах і за це не отримують заробітної платні та не отримують привілеїв у державі.
У нас тільки українці вигрібають, вибачте, туалети, стоять зігнуті на городах, працюють у шахтах. А всі, хто розповідає про якийсь-там геноцид народів, стоять і керують нами. Вони хочуть ще більше повноважень.
— Нині у школах Чернігова діти вивчають російську мову як іноземну. Проте, на думу Юрія Приходька, недостатньо. Прокоментуйте, будь-ласка.
— Життя все розставляє по своїх місцях. Батьки, коли хочуть бачити дитину освіченою, самі просять, щоби вона вивчала англійську мову, німецьку, китайську – бо нині це перспективно. Самі батьки не бачать перспективи у вивченні російської мови. Життя просто зробило російську мову непотрібною та неперспективною.
Мова у цифрах
Декілька років тому в Чернігові Людмилою Зінкевич – кандидатом філологічних наук, доцентом, завідувачкою кафедри українознавства Чернігівського державного інституту економіки і управління, та Володимиром Демченком — кандидатом філологічних наук, доцентом, редактором науково-дослідного та редакційно-видавничого відділення Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, проводилося соціолінгвістичне дослідження. Предметом дослідження було встановлення статистичного рівня застосування української та російської мов у різних соціальних групах мешканців міста методом анкетування. Вибірка охоплює анкетні матеріали 200 осіб. Анкетування відбулося у закладах охорони здоров’я, банках, податковій адміністрації, міліції, фонді інвалідів, вищих навчальних закладах.
Під час анкетування 81% респондентів рідною мовою визнали українську (19% – російську).
На запитання «Якою мірою, на Вашу думку, поширена українська мова в різних сферах життєдіяльності Чернігова?» відповіді були такі.

Заклади освіти (середні, вищі):
поширена значною мірою — 37,5%;
поширена певною мірою — 56%;
майже не поширена — 3,7%;
важко відповісти — 1,8%.

Міжособистісне спілкування (в родині, з друзями):
поширена значною мірою — 6%;
поширена певною мірою — 40%;
майже не поширена — 51,4%;
важко відповісти — 11,2%.

На питання «Чи потрібна українській мові державна підтримка?» були отримані такі відповіді:
- так – 63%;
- скоріше так, ніж ні – 25,5%;
- скоріше ні, ніж так – 1%;
- ні – 3%;
- важко відповісти – 7,5%.
Таким чином, незважаючи на формально державний статус української мови та певні позитивні зрушення в освіті, — дійшли висновку автори дослідження, функціонування української мови в реальних соціальних сферах – побутового обслуговування, бізнесу, розваг не розширюється. Російськомовна субкультура міста породжує ефект мовного диктату і тим самим створює дискомфортні умови для україномовців.
Безумовно, є й позитивні зрушення у масовій свідомості чернігівців, спостерігається тенденція до зростання престижності української мови серед молоді.
Підготував Олександр ЯСЕНЧУК, за інформацією сайту «Високий Вал»