Українці стали на лопати
Відшумів 20-й ювілейний день народження нашої держави. Відзначали його, окрім офіційних заходів, хто як міг. Хто за гучним застіллям, хто з шашликами, а переважна більшість українців саме цього дня стала на лопати у боротьбі за другий хліб – картоплю, з якою вони пов’язують свої сподівання «безболісно» пережити зиму і, можливо, другу хвилю економічної кризи. На жаль, у північних районах області з цим, можна сказати основним продуктом харчуванням, цьогоріч буде скрутно. Особливо на чорноземах, де врожай вдався на славу та тільки левову його частку доведеться знову закопати – гниє картопля ще в землі, особливо великі бульби.
«Безперервні дощі не тільки перенаситили грунт вологою, а й збили землю», – бідкається бабуся Раїса Кирій з Ічні, розвертаючи черговий кущ, – «Картопельці не стачило повітря, а допомогти їй, розрихлити міжряддя, вже не можна було. Гичка занадто велика, розлога – не влізти. А ще гарбузів по всьому городу натикала. Он які розрослися. Сплели увесь город докупи. З машину гарбузів буде, а ось картоплі катма»… – Невесело підсумовує, збираючи бульби до корзини.
І розрослися не тільки гарбузи, а й зілля піднялося, як тільки картопля стала сохнути. Тож чоловіки, перш ніж вибирати картоплю, косять його, стягають докупи – у декого й зі стіжок збирається. Це в тих, хто не користується гербіцидами, бо картоплю для себе вирощує, або лінується рук докладати до городу, обробляючи механічними пристроями. На черзі вибирання. За словами жителя села Івангород Ічнянського району Віталія Болоховця, -місцевого Кулібіна, нині лопати, а то й вилка застосовують переважно люди поважного віку, які не поспішаючи збирають врожай та турбуються про його якість, бо механічні засоби все ж таки завдають збитків «травмуючи» бульби.
Що ж до засобів для полегшення копання картоплі, то їх сила силенна і їх застосування залежить від досвіду, уяви, практичності та вміння місцевих майстрів, розповідає Віталій Олексійович: «Збирають урожай крохмалистої і механічним способом – багато в кого на селі є трактори і тракторці, а до них різного роду відповідні пристрої. Найкращий – КТН, за допомогою якго бульби витрушують на ріллю і їх варто лише зібрати. Застосовують і плуги та плужки, зокрема і у вигляді «пір’я» чи лапи з решіткою, ручні та на мотоблоках, які теж вивертають бульби назовні, але збирати їх вже важче, бо треба застосовувати спеціально зварені з міцного дроту «грабельки», дошукуючись бульб. На заводську механізацію ціни «кусаються» та люди воліють полегшити тяжку селянську працю і прискорити процес, економлячи час, тому купують ці пристрої. До речі, вони універсальні і використовуються також для прополки міжрядь та підгортання картоплі. А їх вартість сягає 400 гривень.
«Застосовують на селі і кінські сили», – продовжує майстер-золоті руки, – до них теж нині прилаштовують подібне «залізяччя». Ми з дружиною вибираємо картоплю під трактор, який я сам змайстрував», – хвалиться пан Віталій, – «А ось сіно косимо і гребемо, не повірите, «Волгою», автомобілем до якого чіпляю пристрої власного виробництва. За годину впоруємо більше 20 сотих», - посміхається згадуючи недавню сіножать і додає, - «У селі довго дивувалися такому «раціональному» підходу до заготівлі сіна».
Цікавлюся ще одним актуальним питанням: «А скільки ж буде коштувати найняти машинерію, щоб вибрати картоплю, якщо своєї немає?» І мушу сказати, що розцінки, як кажуть, не дитячі. Вартість сотки така ж, як і при оранці – від 16 до 20 грн. А робота однієї вибиральниці коштуватиме не менше 100 гривень на день, плюс сніданок, обід та вечеря. Отож, якщо порахувати всі витрати на вирощування головного для українців овоча, то виходить він «золотий».
А що ж на ринку? Нині по 4 гривні за кілограм правлять та попиту великого немає, а ось бартер, який восени на селі популярний, і зовсім не вигідний, є як завжди. Кілограм картоплі міняють на кілограм кавунів, за кіло цибулі — півтора-два картоплі, а за перець, помідори — по два кілограми бульб. А купують донецькі спритники нашу, з останніх сил вирощену картоплю, по гривні тридцять за кіло. Але це поки ще нема великого напливу міняйл, — коли їх стане більше картопля стане ціннішою. До речі, переважна більшість скупників та міняйл картоплі приїздять із Донецької області.
Віктор ТКАЧЕНКО
Повністю "картопляну сторінку" читайте в сьогоднішньому номері газети "Сіверщина"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |