"У селі чутніше голос Бога" - "Просвіта" видала книгу
Щойно у приватного видавця Валерія Лозового побачила світ книга поезій Алли Бовсуновської "Я так живу".
В передмові голова обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка Василь Чепурний пише:"У селі чутніше голос трави, вітру, дощу і землі, зрештою, голос тиші - все це голос Бога.
Тому і Алла Бовсуновська пише серцем за підказками своєї землі. Вслухайтеся в її голос - це голос чистої поезії. Непідкупної, незамуленої. Голос, крізь який видно зірки. А ви давно бачили зірки на своєму небі?".
Поетеса живе в селі Безуглівка на Ніжинщині. Друкується в обласних та загальноукраїнських виданнях.
БЕРЕЗНЮ МІЙ ДАЛЕКИЙ
Березню мій далекий,
Загублений серед снігів...
Самотнє гніздо лелеки
Схилилось до яворів...
Щемно на серці, зимно...
Холод пече уста...
Сивим зимовим димом
В'ється печаль густа...
Час посріблив наші скроні,
Кинув журбу до ніг...
Замість тепла - в долоні
Тихо падає сніг...
В передмові голова обласного товариства "Просвіта" імені Т.Шевченка Василь Чепурний пише:"У селі чутніше голос трави, вітру, дощу і землі, зрештою, голос тиші - все це голос Бога.
Тому і Алла Бовсуновська пише серцем за підказками своєї землі. Вслухайтеся в її голос - це голос чистої поезії. Непідкупної, незамуленої. Голос, крізь який видно зірки. А ви давно бачили зірки на своєму небі?".
Поетеса живе в селі Безуглівка на Ніжинщині. Друкується в обласних та загальноукраїнських виданнях.
БЕРЕЗНЮ МІЙ ДАЛЕКИЙ
Березню мій далекий,
Загублений серед снігів...
Самотнє гніздо лелеки
Схилилось до яворів...
Щемно на серці, зимно...
Холод пече уста...
Сивим зимовим димом
В'ється печаль густа...
Час посріблив наші скроні,
Кинув журбу до ніг...
Замість тепла - в долоні
Тихо падає сніг...
Читайте також |
Коментарі (0) |