У Ніжині вшанували дослідницю кримських татар

22 вересня у м. Ніжин Чернігівської області до 125-річчя від дня народження Євгенії Спаської урочисто відкрито меморіальну дошку на фасаді будинку колишньої Ніжинської жіночої гімназії П.І. Кушакевич, яку у 1910 році вона закінчила. Тепер це загальноосвітня школа №7.

Євгенія Юріївна Спаська (1892-1980) – визначний український етнограф, мистецтвознавець, музейник, дослідник української, кримськотатарської, казахської та киргизької етнографії. Народилася у Ніжині. Член відомої ніжинської родини вчених, релігійних і громадських діячів Спаських. Сестра історика-нумізмата, мистецтвознавця та музейника Івана Спаського.

Автор керамічної меморіальної дошки – художник із м. Миргород Полтавської області, член Національної спілки художників Андрій Бібка. Цей витвір мистецтва виготовлено у майстерні Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя на замовлення управління культури і туризму Ніжинської міської ради.

Ініціатори і організатори її виготовлення та встановлення: наукова спільнота, громадськість та Ніжинська міська рада. Автор ідеї – Сергій Зозуля, старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

Почесну місію урочистого відкриття меморіальної дошки громада надала онуці Євгенії Спаської Наталії Анохіній і секретарю Ніжинської міської ради Валерію Салогубу.

З вітальними промовами виступили заступник Ніжинського міського голови Григорій Олійник, Сергій Зозуля, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Самойленко, директор Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Геннадій Дудченко, автор меморіальної дошки Андрія Бібка, онука Євгенії Спаської Наталія Анохіна.

Від імені Українського інституту національної пам’яті та особисто його голови Володимира В’ятровича представник Інституту в області Сергій Бутко привітав громаду, наукову спільноту та Ніжинську міську раду з відкриттям меморіальної дошки на честь славетної українки та визначного українського вченого Євгенії Спаської як ще один важливий крок у відновленні та збереженні національної пам’яті Українського народу.

Він наголосив: «Сьогодні дослідники неодноразово говорили, що вченого-етнографа Євгенію Спаську радянська влада безпідставно репресувала – у 1934 році відправила у Казахстан у заслання на 3 роки, де вона змушена була залишитися до кінця життя. Це були роки геноциду Українського народу, коли комуністичний режим не тільки голодом і кулями намагався поставити його на коліна, а також позбавити власної історії, культури, національної самобутності. Так легше перетворити на рабів. Саме тому репресували науковців, і в першу чергу істориків, музейників, діячів культури. Нам це треба пам’ятати!»

Олександр Шолуха, мистецтвознавець, подарував онуці видатної українки Наталії Анохіній керамічну картину, на якій зображена Євгенія Спаська. Це копія центральної складової меморіальної дошки.

Символічно, що її відкриття відбулося на другий день ІV-х Міжнародних Спаських наукових читань у Ніжині, які були присвячені 125-річчю від дня народження Євгенії Спаської та 50-річчю від часу заснування Ніжинського краєзнавчого музею.

Вчені Києва, Ніжина, Чернігова, Харкова, Батурина, Глухова та інших наукових центрів представили підсумки своїх досліджень регіональної історії й етнології Північно-Дніпровського Лівобережжя, їх відображення у музейних колекціях, а також вивчення рухомих і нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини цього регіону.

Так, серед вагомих практичних результатів наукових студій один із модераторів наукового форуму Геннадій Дудченко назвав доповідь «Із історії Ніжинської Поштової Контори (80-ті роки XIX ст.)» Алли Доценко, заступника генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Завдяки її науковим дослідженням у Ніжині тепер можна буде точно провести реконструкцію Поштової Контори.

Завершилися читання 23 вересня традиційно вже у Батурині.

Учасники ІV-х Міжнародних Спаських наукових читань одностайно підкреслили під час завершення цьогорічної конференції, що цей традиційний щодворічний науковий форум пропагує історію Північно-Дніпровського Лівобережжя, його багату культурну спадщину, сприяє подальшому формуванню іміджу Чернігівщини як важливого наукового, культурно-освітнього центру України.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті