У Боромиках уже садять картоплю!
Днями господарство із Чернігівщини «Десна» розпочало посадку картоплі. Там своєчасно провели підготовку ґрунту та внесли добрива, інформує портал Kurkul. І як доказ - виклали відео робіт.
Як повідомили в компанії, почали із середньораннього сорту Арізона. Його насіння, що зберігалося в сховищах, одним із перших дало ростки.
У коментарях вітають таку активність і зичать доброго врожаю.
Сергій Поліщук:
- Зараз від хлопців повертаюсь, торік після раннього горошку картоплю посадили, горошку по 6 тн взяли й картопля вродила добре.
Одначе, як йдеться на «Інтерфакс-Україна» картоплярство нині під загрозою.
З осені картопля подорожчала вчетверо - до 25-27 грн/кг. В умовах її дефіциту Україна почала імпорт уже в січні, хоча раніше він стартував у березні-квітні, а до війни українцям завжди вистачало власної продукції.
Як розповів віце-президент Української асоціації виробників картоплі, засновник і генеральний директор СТОВ "Десна" Микола Пономаренко (с.Боромики Чернігівського району), серед основних викликів - спочатку за дешеві, а потім зависокі ціни на картоплю, конкуренція з імпортною, здорожчання посівних матеріалів тощо.
Микола Пономаренко
«Високі ціни на картоплю взимку 2024 року – 25-27 грн/кг у порівнянні з 6 грн/кг торік - наслідок двох останніх, дуже несприятливих років, коли картоплярство зазнало значних збитків. Звичайно, повномасштабне вторгнення, зменшення кількості споживачів, здорожчання всіх складових технологій негативно впливають на рентабельність вирощування картоплі. Якщо така тенденція збережеться, то в наступні пару років ми зможемо втратити картоплярство, як важливу сільгоспгалузь та одну з ключових складових продовольчої безпеки країни», - заявив Пономаренко.
Ще один виклик - брак хорошого матеріалу. У 2022 насінницькі господарства, що розташовані здебільшого на Чернігівщині та Київщині, опинилися в окупації. Півтора місяці картоплесховища були без електроенергії.
Промислові господарства, які заплатили за насіннєву картоплю гроші восени 2022, отримали не те насіння, на яке очікували. Вони змогли засадити якісним посадковим матеріалом лише 30% виробничих площ.
«Про яку якість для промислового виробництва можна говорити? Насіннєва картопля стала абсолютно негодною для посадки: хтось її викидав, хтось людям роздавав, армії, лікарням. Та й з-за кордону основні картоплярські регіони не змогли насіння завезти – ми ж вирощуємо здебільшого картоплю голландської та німецької селекції. Далі ніж за області Західної України насіння не їхало – всі боялися.
2022-2023 маркетинговий рік усі виробники картоплі проходили з острахом: буде блекаут – не буде, збережеться картопля в сховищі – не збережеться», - каже експерт.
Чернігівська область була під окупацією. Тож картоплярі не змогли посадити насіння в тих обсягах, як завжди, – все було заміновано. Використовували власні картоплесховища. Та й вони не повністю були завантажені.
Якщо зазвичай СТОВ "Десна" в Європі купує для мультиплікації 200 тон насіння, то у 2022 змогли придбати лише 40 тон.
«І це ми ще й лідерами були! 2023 року спромоглися придбати 170 тон. В кращі роки СТОВ "Десна" завозила 300 тонн еліти та супереліти. Подивіться, як за останні два роки скоротилися об'єми. Так сталося з усіма виробниками. Звичайно це впливає на загальну кількість виробленого посадкового матеріалу. У 2024 році ми замовили Європі 280 тонн, але зможемо отримати 80 тонн. А чи зможемо своєчасно завезти до посівної на Чернігівщину через блокаду україно-польського кордону? Питання риторичне», - розвів руками Пономаренко.
Він додає: імпортна насіннєва картопля подорожчала. У деяких компаніях на 25%. До війни насіння з ЄС нам обходилося по €450-650 за тонну. З логістикою до Чернігівщини набігало €1 тис/т. Україна завжди купляла найдорожче насіння картоплі.
«Таке було до нас ставлення в європейських компаній, які вважали для себе пріоритетом росію, білорусь - вони закупляли більші обсяги насіння, бо були більш заможними за рахунок різних державних програм і дотацій. Подорожчання насіння відбулося і за рахунок логістики, вартість якої зараз навіть складно уявити.
Що потрібно робити, аби це виправити? Потрібен "зелений коридор" на україно-польському кордоні, щоб ми змогли завезти насіння. Не завадило б поставити картоплю в число пріоритетних для імпортування продуктів.».
Микола Пономаренко каже, що варто подбати про розвиток внутрішнього ринку, зокрема, за рахунок розширення доступу для простих фермерів до продажу картоплі через систему Прозоро для Міністерства оборони. Для армії потрібен готовий продукт і напівфабрикат у вигляді чищеної, нарізаної, бланшованої та вакуумованої картоплі. Потрібне виробництво сухого картопляного пюре як це практикується в НАТО.
Також настав час для перегляду Каталогу продуктів харчування, які закупляє Держоператор тилу при Міноборони. Мінагрополітики та Мінекономіки варто згадати, що Українська асоціація виробників картоплі першою в державі розробила Держпрограму із розвитку промислового картоплярства, яка потребує осучаснення з огляду на війну в країні.
Kurkul, «Інтерфакс-Україна»
Фото ілюстративне
Як повідомили в компанії, почали із середньораннього сорту Арізона. Його насіння, що зберігалося в сховищах, одним із перших дало ростки.
У коментарях вітають таку активність і зичать доброго врожаю.
Сергій Поліщук:
- Зараз від хлопців повертаюсь, торік після раннього горошку картоплю посадили, горошку по 6 тн взяли й картопля вродила добре.
Одначе, як йдеться на «Інтерфакс-Україна» картоплярство нині під загрозою.
З осені картопля подорожчала вчетверо - до 25-27 грн/кг. В умовах її дефіциту Україна почала імпорт уже в січні, хоча раніше він стартував у березні-квітні, а до війни українцям завжди вистачало власної продукції.
Як розповів віце-президент Української асоціації виробників картоплі, засновник і генеральний директор СТОВ "Десна" Микола Пономаренко (с.Боромики Чернігівського району), серед основних викликів - спочатку за дешеві, а потім зависокі ціни на картоплю, конкуренція з імпортною, здорожчання посівних матеріалів тощо.
Микола Пономаренко
«Високі ціни на картоплю взимку 2024 року – 25-27 грн/кг у порівнянні з 6 грн/кг торік - наслідок двох останніх, дуже несприятливих років, коли картоплярство зазнало значних збитків. Звичайно, повномасштабне вторгнення, зменшення кількості споживачів, здорожчання всіх складових технологій негативно впливають на рентабельність вирощування картоплі. Якщо така тенденція збережеться, то в наступні пару років ми зможемо втратити картоплярство, як важливу сільгоспгалузь та одну з ключових складових продовольчої безпеки країни», - заявив Пономаренко.
Ще один виклик - брак хорошого матеріалу. У 2022 насінницькі господарства, що розташовані здебільшого на Чернігівщині та Київщині, опинилися в окупації. Півтора місяці картоплесховища були без електроенергії.
Промислові господарства, які заплатили за насіннєву картоплю гроші восени 2022, отримали не те насіння, на яке очікували. Вони змогли засадити якісним посадковим матеріалом лише 30% виробничих площ.
«Про яку якість для промислового виробництва можна говорити? Насіннєва картопля стала абсолютно негодною для посадки: хтось її викидав, хтось людям роздавав, армії, лікарням. Та й з-за кордону основні картоплярські регіони не змогли насіння завезти – ми ж вирощуємо здебільшого картоплю голландської та німецької селекції. Далі ніж за області Західної України насіння не їхало – всі боялися.
2022-2023 маркетинговий рік усі виробники картоплі проходили з острахом: буде блекаут – не буде, збережеться картопля в сховищі – не збережеться», - каже експерт.
Чернігівська область була під окупацією. Тож картоплярі не змогли посадити насіння в тих обсягах, як завжди, – все було заміновано. Використовували власні картоплесховища. Та й вони не повністю були завантажені.
Якщо зазвичай СТОВ "Десна" в Європі купує для мультиплікації 200 тон насіння, то у 2022 змогли придбати лише 40 тон.
«І це ми ще й лідерами були! 2023 року спромоглися придбати 170 тон. В кращі роки СТОВ "Десна" завозила 300 тонн еліти та супереліти. Подивіться, як за останні два роки скоротилися об'єми. Так сталося з усіма виробниками. Звичайно це впливає на загальну кількість виробленого посадкового матеріалу. У 2024 році ми замовили Європі 280 тонн, але зможемо отримати 80 тонн. А чи зможемо своєчасно завезти до посівної на Чернігівщину через блокаду україно-польського кордону? Питання риторичне», - розвів руками Пономаренко.
Він додає: імпортна насіннєва картопля подорожчала. У деяких компаніях на 25%. До війни насіння з ЄС нам обходилося по €450-650 за тонну. З логістикою до Чернігівщини набігало €1 тис/т. Україна завжди купляла найдорожче насіння картоплі.
«Таке було до нас ставлення в європейських компаній, які вважали для себе пріоритетом росію, білорусь - вони закупляли більші обсяги насіння, бо були більш заможними за рахунок різних державних програм і дотацій. Подорожчання насіння відбулося і за рахунок логістики, вартість якої зараз навіть складно уявити.
Що потрібно робити, аби це виправити? Потрібен "зелений коридор" на україно-польському кордоні, щоб ми змогли завезти насіння. Не завадило б поставити картоплю в число пріоритетних для імпортування продуктів.».
Микола Пономаренко каже, що варто подбати про розвиток внутрішнього ринку, зокрема, за рахунок розширення доступу для простих фермерів до продажу картоплі через систему Прозоро для Міністерства оборони. Для армії потрібен готовий продукт і напівфабрикат у вигляді чищеної, нарізаної, бланшованої та вакуумованої картоплі. Потрібне виробництво сухого картопляного пюре як це практикується в НАТО.
Також настав час для перегляду Каталогу продуктів харчування, які закупляє Держоператор тилу при Міноборони. Мінагрополітики та Мінекономіки варто згадати, що Українська асоціація виробників картоплі першою в державі розробила Держпрограму із розвитку промислового картоплярства, яка потребує осучаснення з огляду на війну в країні.
Kurkul, «Інтерфакс-Україна»
Фото ілюстративне
| Читайте також |
| Коментарі (0) |