реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОЛІТИКУМ

Три години часу до двох втрачених років

21-Трав-21 782 5.0 0
Президент Зеленський забрав ще 3 години моєї уваги до вже двох років його "епопеї".
Тож запишу тут мої суб'єктивні спостереження.

На прозваній "великою" (мабуть через розмір фюзеляжа недобудованого літака "Мрія" на задньому плані) прес-конференції його запитали чи вже закінчилася епоха бідності і яка прийшла їй на зміну? Він знехотя відповів, що закінчилася "епоха Медведчука", це точно. Тобто замінив проблему персоналією. Пізніше ще сказав, що хоче бути найкращим президентом України серед тих, хто вже були.

Моє припущення - Володимир Зеленський щиро вірить що зараз ми живемо в його епоху, епоху Зеленського. А для історичного масштабу, звісно, 5 років - не епоха. Епоха Путіна триває вже більше 20 років, а епоха Лукашенка - ще довше.

Десь так він собі уявляє і епоху Зеленського, і поводить себе відповідно.

На першій, 14-годинній прес-конференції він відразу поставив собі планку - на часовий рекорд. Говорив з кожним журналістом, але не мав змістовних відповідей, часом зізнавався, що не знає. Сьогодні розмова була коротшою і змістовнішою - багато інформації Зеленський вже засвоїв. Але якої інформації?

По-перше, нікуди не ділося бажання домовлятися з Путіним. І хибно сформульована мета - "зупинити війну в Україні". Не дати відсіч агресору, не переграти його дипломатично чи виснажити економічними санкціями разом із усім світом, а просто припинити війну, причому ще при Путіні. А це можливо лише на умовах агресора, тобто ціною поразки, поступок, капітуляції. І ця хибна мета може бути закладена у питання проанонсованого референдуму. І це справді небезпечно.

По-друге, змінився психологічний клімат на таких прес-конференціях. Журналістська аудиторія - не телеглядачі, вони відчувають і сприймають висловлювання Зеленського по-своєму, набагато критичніше. Президент хоче подобатися аудиторії - але теж відчуває, що йому це вже не вдається так як раніше.

Після запитання Михайла Ткача з наведенням 5 фактів про контакти найближчого оточення президента з олігархами Володимир Олександрович зависає на декілька секунд... А потім чомусь починає щось говорити про меншовартість і США. Мабуть згадав, що програма "Схеми" виходить на "Радіо Свобода". І у підсвідомості Зеленського сидить уявлення про зовнішнє управління, сформоване російськими і коломойськими телеграм-каналами, які він читав у часи свого приходу до влади.

Була й публічна перепалка з ведучим телеканалу Ахметова, якому президент відповідав не на поставлене запитання, а на його попередню програму. Побачимо, що вийде з ідеєю підвищити ренту на видобуток залізної руди, яку я теж підтримую. Боротьба проти олігархів за допомогою реєстру олігархів і закону про них - завідомо безнадійна затія.

Було й публічне відмежування від старих політиків Гройсмана, Яценюка і Тимошенко, яких він вже не поверне в уряд. І фраза що нові політики вже постаріли (за півтора роки!) Президент точно вважає, що "епоха Зеленського" - це новий старт, нова система відліку, і що усе хороше в Україні розпочалося саме з його електорального тріумфу.

Коли він говорив про величезні успіхи і плани розбудови інфраструктури як про свою заслугу, мені захотілося перефразувати рекламний слоган по-новому - "Велике хвастівництво".

Зневага до попередників і конкурентів, навіть потенційних - пронизувала відповіді на запитання про Порошенка і Кличка. Порошенко - це справжній "пунктик" у психіці Зеленського. Він радше буде спілкуватися з Путіним, ніж з Порошенком, навіть якщо Путін його буде принижувати. Замість того щоб консолідувати всю націю у протидії зовнішній агресії, Зеленський продовжить загравати з агресором і цькувати патріотичне середовище і його політичних лідерів. Знову ж таки, можливо й не спеціально, а через несамостійне мислення й хибно-цільове програмування.

Кличко справді має зараз шанс на спаринг у політичному поєдинку з Зеленським. Він вже фактично вступив з ним у публічну полеміку. Щоправда, час для нього ще не найкращий - рейтинги Зеленського триматимуться до осені, поки електоральні маси не відчують на своєму гаманці різкого зростання вартості комунальних послуг та товарів масового споживання.

І вже майже під занавіс прес-конференції несподіваною для мене була ініціативна репліка "гаранта" про Єрмака, якому він практично повністю делегував питання Росії, Донбасу і війни. Сказав, що заради миру Єрмак пожертвував своєю репутацією... Якої в нього й не було. А Єрмак у цей момент стояв у чорній масці з похиленою додолу головою. Саме з таким жертовним на публіці виглядом Єрмак повністю контролює Зеленського. І психологічно і інформаційно. Таким президентом дуже легко маніпулювати.

Ця похвальба Єрмаку і випад про "меншовартість" - це відповідь Єрмака Блінкену і Нуланд вустами Зеленського.
Зеленський - це Єрмак, але Єрмак - це не Зеленський.

Володимир ГОРБАЧ



Теги:Єрмак, агенти Москви, ВолодимирГорбач, Україна - США, олігархат, Зеленський


Читайте також



Коментарі (0)
avatar