Травознай Иван Просяник

Він так і зве себе -- через И ім’я, від слова “ива». А прізвище – з наголосом на другому складі, бо впевнений, що його предки були волхвами, які випрошували добру погоду для своїх людей. І по-батькові він інакше озвучує себе, ніж звикле: Гарасимович. Бо каже, що його дід був таки Гарасимом, а прабаба взагалі звалася Богівною…

Химерний він чоловік для людей, зациклених на матеріальних речах. Але саме ці матеріально стурбовані найчастіше і звертаються до нього за допомогою. Коли болить і коле…

Щоправда, Иван Гарасимович не поспішає вкидатися у лікарську практику – ба, більше, коли вже пристають конкретно з тим знахарством – поможи і край! – а він бачить, що насправді ще не пече, то віджартовується:» Та я ото як заболить ліва п’ятка правої ноги, то хіба поплюю та помажу…». Не хоче чоловік черг у дворі і болящих зі свого хутора Гриненки йому вистачає.

Він і зве себе скромно – травознай. Хоча насправді є волхвом, по батьку перейнятим знахарством. Був такий смішний момент з тим волхвуванням – написав я в газеті «Сіверщина» про нього статтю під заголовком «Останній волхв Сіверщини». А він якраз працював у районній газеті, щоб пенсію випрацювати, і їздив по селах своєї Бахмаччини, готуючи публікації. В одній конторі щось розпитує, а жінка – бухгалтерка читає фірмову лейбу на джинсах «Вулф», що в перекладі з німецької значить вовк. Але вона після статті про волхва й каже:» А і правду в газеті писали, що волхв – оно і на штанах написано!».

Рецепти Ивана Просяника

Від грипу.

У склянку молока всипати ложку подрібненої на потеруху шавлії лікарської. Кип’ятити 5 хвилин. Настояти вкутаним годину. Випити теплим на ніч. Такий же припис і з коренем алтеї лікарської.
Вкинути у склянку молока, що кипить, жовток курячого яйця, розмішаного зі столовою ложкою меду і содою на кінчику ножа. Випити гарячим.
Йдучи між люди, жуйте корінь аїру – чудовий протигрипозний засіб.

Коли він народився, його батькові було вже під 60. Жив би він довго, якби вже під 90 років не впав з яблуні… У воєнні часи він втратив першу дружину і сина, тож Іванові передав все, що знав. Хоча, як зізнається сам Іван Герасимович, батько- волхв втратив палицю- Ящура і нарікав, що синові не перейде його вміння… Але багато чого той таки зберіг.

У світлиці його маленької хати – картини. Але це просте мальовидло, а давньоукраїнські містерії язичницького часу, що показують річний цикл свят. Тут і Коляда, і веснянки – закликання жайворонків, але тут і поклоніння …фалосу. Травознай переконаний, що, як і в інших народів (скажімо, у Японії досі є такий обряд), у нас воно теж було.
Імпотенцію він також має чим лікувати і зве цю проблему красиво – втрата чоловічої злюбної сили. До речі, сперму він називає по –давньоукраїнськи: яр. (Звідси: ярій, душе!).

Отже, рецепти від імпотенції.

Талабан лікарський. Він же – часничник, лопаточник, стояч, щедрім. Чайну ложку насіння разом з оружжям щодня вкидати до страви, як закипить. Улітку ж – молоде стебло, так само. Курс лікування – до бажаних наслідків, а вони не забаряться.

Бджолиний пилок, законсервований медом у пропорції 1:1. Настояти два тижні. Вживати по чайній ложці, старанно розсмоктуючи, двічі на день – уранці за годину до їди і безпосередньо перед сном.

Ряска мала (ставкова). Один-два грами сухої сировини змішати з такою кількістю меду, скачати горошини. Вживати по одній штучці тричі на день до їди. Берегти від мишей!

25 грудня, коли за язичницькими віруваннями, народжується новий рік траво знай з Куреня палить на своєму городі солому, проганяючи Мару і викликаючи молоде сонце…

Рецепти Ивана Просяника

Рецепт від безпліддя у жінок

Чайну ложку насіння подорожника залити 200 мл окропу, довести до кипіння і кип’ятити на слабкім вогні 10 хвилин. Настояти вкутаним 1 годину. Приймати по столовій ложці тричі на день до їди. Два – три місяці. Відвар зберігати лише в холодильнику, бо швидко закисає. У цей же час вживати стимулюючий засіб, який готується так: узяти листки 3-5-річного столітника, який перед цим тиждень не поливався. Покласти на три дні в холодильник. Тоді одну частину подрібнених листків з’єднати з шістьма частинами меду і такою ж кількістю вершкового масла. Ретельно розмішати. Зберігати в холодильнику. Вживати тричі на день по столовій ложці на 200 мл гарячого непастеризованого молока. Ну, і кохатися ж треба…

Питаю в Івана Герасимовича:» Слухайте, а рак лікується вашою хутірською медициною?» Відповідає:» Так, але для цього треба спочатку відмовитися повністю від тваринної їжі!». Тобтоне тільки від м’яса, але і від молока.

Сам же знахар харчується так: з обіду п’ятниці до вечора суботи взагалі нічого не їсть, в інші дні один день є м’ясним, один – рибним, ще один – молочним, ще один – рослинним. Уранці, як і його батько, сідає до їди не раніше 11- ї години, коли організм уже запросить.

Іван Просяник – титулований письменник, тобто є членом Національної Спілки письменників України і має цілу купу книг. Як звичайних – оповідання, повість, так і помічних, які зараз, коли перевалило шістдесяту років, тільки й пише. «Зело таємниче», «Дивосил», «Златоцвіт» - якщо побачите в книгарнях (хоча навряд чи вам пощастить), беріть, не роздумуючи. Вони наповнені доброю енергією і помічними рецептами.

Рецепти від Ивана Просяника.

Від остеохондрозу.

Узяти по склянці соку буряків червоних, моркви, редьки чорної, меду, спирту 70 градусного, все змішати. Настояти в темному місці три тижні. Вживати по столовій ложці двічі на день за півгодини до їди. Спожити все.

Узяти три жмені соснової чи ялинкової тирси, зварити у півтора літра води. Як закипить, воду злити. Простеліть поліетилен чи целофан на постіль, накладіть тирсу, зверху – марлю і лягайте спиною, вкрийтеся тепло. Сім процедур оздоровлять вас щодня на ніч. За потреби повторіть через два тижні.

Іван Просяник – переконаний язичник. А я – переконаний християнин. Але спільну мову ми знаходимо легко, хоча я не сприймаю його нападок на християнство. До речі, молитву «Отче наш» він визнає, тільки хреститься шестиріжицею – у вигляді букви Ж (від «Живіте»). Нема в нас протистояння, тому що справжня віра не потребує пригнічення іншої віри. Тож, сприймаючи його рецепти, залишаюся при своїй вірі. Що й вам раджу.
На здоров’я!

Василь ЧЕПУРНИЙ, Чернігівська область.

Газета "Українська доля"