Свято міфу "9 Травня" наближається...

Кандидат історичних наук і наукова співробітниця Інституту історії НАН України Яна Примаченко: Попри те, що Україна вже 25 років є незалежною, ми досі перебуваємо в полоні радянського дискурсу пам’яті про Другу світову війну.

Найбільшим міфом є концепт Великої вітчизняної війни, що зсуває часові межі війни і акцентує увагу на радянсько-німецькому збройному конфлікті 1941-1945 років. 1939-1941 роки випадають, випадають також пакт Молотова-Рібентропа і радянсько-японська війна.

Ця політика була започаткована в 1965 році за часів Брежнєва. Саме тоді 9 травня стає офіційним вихідним днем.

Насправді 9 травня в 1945 році було оголошено вихідним днем, але вже в 1947 році від цієї ідеї відмовились. Країна перебувала в стані розрухи, залишилося багато сиріт й інвалідів. Потрібен був час на відбудову.

Хто є міфотворцями і конструкторами цього ідеологічного конструкту?

Це було зроблене радянськими ідеологами. В 1965 році вирішили, що об’єднувати навколо ідеї Великої вітчизняної війни «советский народ» — дуже зручно. на догоду об’єднавчому контексту з історії Другої світової війни було прибрано всі контраверсійні теми. Історія там постає в чорно-білому варіанті і ми досі перебуваємо в полоні радянського дискурсу.
Тут йде нав’язування політичної етнічності. Конструкт Великої вітчизняної війни передбачає, що були правильні українці, які воювали в радянській армії і колабораціоністи, що були посібниками нацистів.

Не враховують того, що в польській армії, яка в 1939 році нараховувала близько 1 млн. осіб, було до 120 тис. етнічних українців, 8 тис. з яких загинули в перші дні протистояння.

Чи можна вважати спільну перемогу міфом? Це українська перемога чи Україна виступала колонізованою країною, що не мала вибору?

Те, що перемогу отримав радянський народ — певною мірою справедливо, тому що всі сили Радянського союзу були кинуті на її досягнення. Приватизація перемоги почалась Росією, коли Путін заявив, що навіть якби Радянського Союзу не існувало, Росія все одно перемогла б нацистську Німеччину. Також прозвучала фраза про те, що 70% основного тягаря виніс на собі російський народ. Насправді це брехня – війна захопила найменше території Росії (навіть європейської її частини), в той час як вся Україна і вся Білорусь були окуповані з усіма наслідками війни.

Один тільки харківський завод виробляв таку кількість танків, яка в нацистській Німеччині була зосереджена по всій Європі. Тому питання самостійної перемоги Росії дуже сумнівне. Українські історики не прагнули довести значущість вкладу України, адже це очевидні речі. Проблема в тому, що тема Другої світової активно використовується зараз в пропаганді і ми маємо якось на це реагувати. Основним продуцентом міфів є Російська Федерація.

Зараз Росія каже, що всі, хто воював на боці Радянського Союзу — «русский мир», а всі решта — колабораціоністи і зрадники. Саме тому виникла потреба показати, скільки українців воювало в лавах Червоної армії і яку ціну Україна заплатила за цю війну.

За підрахунками Інституту демографії НАН, на теренах України загинуло близько 5 млн. 200 тис. цивільного населення, а більше 3,5 млн. — переміщено в глибокий тил разом з підприємствами, на яких вони працювали. Також загинуло понад 2 млн. 800 тис. українців, що воювали в лавах Червоної армії.

А як же «Сталін — ефективний менеджер»? Це дуже дивний міф. Навіть якщо подивитися на поразки 1941-1942 років, стає зрозуміло, що за них повністю відповідальний Сталін

Більше читайте в газеті "Сіверщина" за 4 травня. Передплата по всій Україні!