Свідчення вражень і уражень

Вчора лауреати Шевченківської премії Тарас Компаніченко та Максим Бережнюк мали виступ в одній з найвіддаленіших територіальних громад Чернигівщини - Дмитрівській ОТГ. До її складу входять тринадцять сіл, як мінімум три зазнали серйозних руйнувань під час 37- денної московської окупації.

Так, Голінка, Гайворон, Рубанка лежали на магістральному шляху вторгнення армії РФ - з боку Конотопа на Прилуку, Ніжень і далі на Київ. По забутих і в мирний час шляхах пройшли кілька тисяч одиниць ворожої техніки.

Про цей трагічний період у залі Дмитрівської Ради розгорнута фотовиставка відомого майстра Миколи Черепа, якому вдалося зафіксувати "по живому" розбомблені будинки, понівечені дороги й момент повернення до старовинного козацького села Гайворона передових частин ЗСУ - під червоно-чорними прапорами на бронетехніці.

- Слава Богу! Слава Йсу!
Слава нашим ЗСУ!
- співав під оплески знову і знову Тарас Компаніченко - твір, написаний ним вже на військовій службі.

Одне з експонованих фото - із Мартинівки, сусідьної Парафіївської ОТГ. Там москалі влаштували стрільбу по пам'ятнику Шевченка - якийсь "ворошиловскій стрєлок" поцілив у лоба поету, виворотивши потилицю скульптури. Ніби дубль бородянського варварства...

Затримуватися було не можна, і услід вечірньому сонцю гості верталися додому, на Київ - через Ічню, Монастирище, Галицю й Старий Биків. Вже у сутінках проминули старобиківську школу із слідами танкових обстрілів.

А вже від Ядлівки слідів війни не видно - хіба досі зруйнований міст через Трубіж, на старому кордоні Переяслівського та Київського полків Гетьманщини.

Ростислав МАРТИНЮК

На фото: Тарас Компаніченко на фотовиставці у Дмитрівці Чернигівської області, на дальшому плані автор фотохроніки Микола Череп .
Світила Анастасія Сніжна