Справжній полковник

Завжди дратувало те, що Андрій Мельник перебуває у незрозумілій, але добре організованій зоні замовчування - найбільш здібний та найбільш державницький політик ОУНівського кола, безумовно, не робив того, що робили Шухевич та Бандера: не бив горщиків із союзниками й не воював проти них, хоча війна між обома ОУНівськими фракціями призводила й до того, що через бандерівські дезінформаційні вкиди німці проводили репресії проти мельниківців та й арешт легендарного полковника був наслідком саме цього шкідливого та тричі непотрібного протистояння.

Зайвий раз нагадую, що саме мельниківська ОУН сприймалася не лише німцями, але й італійцями, хорватами, румунами, словаками та японцями яе єдина верховна репрезентація України й що саме представництва мельниківської ОУН в Японії та Манчжурії мали статус посольств.

Річниця великого римського збору ОУН, яка відзначається, власне, сьогодні є доборною та слушною нагодою ззгадати не лише полковника, але й згадати вже спом"януту мною зону недоброго мовчання довкола нього у теперішній Україні. Втім, то вже окрема розмова.

Ігор СКРИПНИК