Сьогодні - храмове свято найменшого чернігівського храму
І одного з найдавніших - церква святої Параскеви - П'ятниці в Чернігові була зведена на Торжку ще в кінці 12 століття. Звів її князь Давид - один з найуспішніших чернігівських князів, що на чверть століття забепечив місту спокій і процвітання. Назвав же храм на честь святої - покровительки своєї доньки. За іншою версією зведення приписують князю Ігорю.
Свята Параскева народилася у III ст. в місті Іконії в багатій і благочестивої християнської сім'ї. Батьки дали їй ім'я на честь п'ятниці, яку шанували як день страждань Господніх. Ще в юності Параскева вирішила присвятити себе Богу і дала обітницю безшлюбності. Вона стала звертати язичників у християнство, за що й постраждала.
За утвердження християнської віри діву Параскеву кинули до в'язниці, де вона і прийняла мученицьку смерть. Дівчину піддавали страшним тортурам, аби вона відреклася від своєї віри, та сила її духу була незламною. І сталося диво: перед нею з'явився ангел, який приніс хрест страстей Христових, і рани на тілі Параскеви загоїлися. Всі ідоли порозсипалися на порох, коли її ввели до язичеського капища. Дівчину хотіли обпалити свічками, а полум'я відвернулося від неї, обпаливши її мучителів. Діоклетіан побачив, що серед народу наростає смута, бо про всі чудеса одразу ставало відомо поза мурами в'язниці, і наказав відтяти святій діві голову.
П'ятницька церква в Чернігові зведена тоді, як у Парижі було тільки дві кам’яні церкви — Сан Жермен де Пре і Сан Жермен л’Оксерруа, а також недобудований собор Паризької Богоматері.
Храм постраждав після монголо- татарської навали. В ньому за часів Мазепи була ігуменею його мати. Та найбільше руйнувань він зазнав у другій світовій війні. Відновлення її у первісному вигляді - заслуга архітектора Петра Барановського.
З 1991 року П’ятницька церква – діючий храм Української Православної Церкви Київського Патріархату та улюблене місце молитви багатьох мешканців Чернігова. І не дивно, адже у невеличкій, затишній, віками намоленій церкві по-особливому відчувається благодать і присутність Божа.
Нещодавно, на початку 2000-х років, на стіні церкви відкрилася цікава деталь: викладений цеглою хрест, датований кінцем ХII століття, який досі був ретельно заштукатурений реставраторами в радянський час. Ця частина церкви не була зруйнована ні під час монголо-татарської навали в ХIII столітті, ні під час фашистської, тому зображення збереглося. Місцеві історики розповідають, що коли видатний архітектор і археолог Петро Барановський відновлював храм після Другої світової війни, з Iсторичного музею до нього прийшов учений і каже: «Десь тут повинен бути хрест, який є на старовинних кресленнях церкви, хоча його й не видно».
А ще зовні вівтарної частини є вмурований Жидівський камінь - так його зве Філарет Гумілевський. Певно, був привезений з Палестини для закладки храму. Тепер він став для багатьох чернігівок талісманом - щось собі загадують, прикладаючи руку, та лишають копійки для бомжів...
Сьогодні - храмове свято у П'ятницькій церкві Чернігова!
Свята Параскева народилася у III ст. в місті Іконії в багатій і благочестивої християнської сім'ї. Батьки дали їй ім'я на честь п'ятниці, яку шанували як день страждань Господніх. Ще в юності Параскева вирішила присвятити себе Богу і дала обітницю безшлюбності. Вона стала звертати язичників у християнство, за що й постраждала.
За утвердження християнської віри діву Параскеву кинули до в'язниці, де вона і прийняла мученицьку смерть. Дівчину піддавали страшним тортурам, аби вона відреклася від своєї віри, та сила її духу була незламною. І сталося диво: перед нею з'явився ангел, який приніс хрест страстей Христових, і рани на тілі Параскеви загоїлися. Всі ідоли порозсипалися на порох, коли її ввели до язичеського капища. Дівчину хотіли обпалити свічками, а полум'я відвернулося від неї, обпаливши її мучителів. Діоклетіан побачив, що серед народу наростає смута, бо про всі чудеса одразу ставало відомо поза мурами в'язниці, і наказав відтяти святій діві голову.
П'ятницька церква в Чернігові зведена тоді, як у Парижі було тільки дві кам’яні церкви — Сан Жермен де Пре і Сан Жермен л’Оксерруа, а також недобудований собор Паризької Богоматері.
Храм постраждав після монголо- татарської навали. В ньому за часів Мазепи була ігуменею його мати. Та найбільше руйнувань він зазнав у другій світовій війні. Відновлення її у первісному вигляді - заслуга архітектора Петра Барановського.
З 1991 року П’ятницька церква – діючий храм Української Православної Церкви Київського Патріархату та улюблене місце молитви багатьох мешканців Чернігова. І не дивно, адже у невеличкій, затишній, віками намоленій церкві по-особливому відчувається благодать і присутність Божа.
Нещодавно, на початку 2000-х років, на стіні церкви відкрилася цікава деталь: викладений цеглою хрест, датований кінцем ХII століття, який досі був ретельно заштукатурений реставраторами в радянський час. Ця частина церкви не була зруйнована ні під час монголо-татарської навали в ХIII столітті, ні під час фашистської, тому зображення збереглося. Місцеві історики розповідають, що коли видатний архітектор і археолог Петро Барановський відновлював храм після Другої світової війни, з Iсторичного музею до нього прийшов учений і каже: «Десь тут повинен бути хрест, який є на старовинних кресленнях церкви, хоча його й не видно».
А ще зовні вівтарної частини є вмурований Жидівський камінь - так його зве Філарет Гумілевський. Певно, був привезений з Палестини для закладки храму. Тепер він став для багатьох чернігівок талісманом - щось собі загадують, прикладаючи руку, та лишають копійки для бомжів...
Сьогодні - храмове свято у П'ятницькій церкві Чернігова!
Читайте також |
Коментарі (0) |