Сльози до cв. Миколая
Всі діти з нетерпінням чекають на святого Миколая – і маленькі, і більш дорослі. Ну, звичайно, вони знають, що прокинувшись вранці, знайдуть під подушечкою подарунки. Знають, що ці подарунки їм вночі кладуть під подушку батьки, але все одно вони вірять в святого Миколая і вірять в чудо. Але, як кажуть дорослі - «життя складна штука» і дітей змалочку дорослі привчають до суровості сьогоденних реалій.
Напередодні святого Миколая школяри Семенівської ЗОШ №3 готували святковий концерт, на який мали прийти батьки, представники міської ради, районного відділу освіти та сам голова райдержадміністрації. Ввечері, перед днем виступу, до батьків двох школярів з третього класу підійшла шкільний організатор і в присутності самих дітей повідомила:
- ваші діти не будуть приймати участь у концерті, тому що прийнято рішення скоротити програму.
Ну, батькам що, скоротити - так скоротити. Баба з воза – дітям легше, бо навантажень і так вистачає. Але як пояснити дитині - чому скорочено програму? Вони ж вчили тексти, готувалися, старалися і тут бац, прийнято рішення… Результатом цього непорозуміння стають море дитячих сліз і просте дитяче питання - чому???
Саме це питання наступного ранку один з батьків поставив начальнику районного відділу освіти. Відповіді, хто прийняв таке рішення і чому, так і не знайшлось. Це вже мабуть стає у нас традицією – крайніх не знайти, якщо замішані владні органи. З’ясувалось тільки, що навчальний заклад відстоював своїх школярів. Потім батькам почали надходити телефонні дзвоники з вмовлянням привести своїх дітей на виступ, в результаті один з третьокласників взяв участь в концерті, щоб не підвести інших учнів, так як був задіяний в декількох номерах.
Батькам то пояснювати нічого не потрібно. Дорослі завжди знаходять відповіді на життєві питання. Вони розуміють, що можливо була неправильно складена програма концерту. Можливо, у поважних гостей немає дорогоцінного часу для дітлахів, а можливо, вони не дуже і хотіли цих двох учнів і бачити, бо на їх батьків, двох депутатів райради від опозиції, вже у районного керівництва алергія і оскома вискакує. Можливо, це збіг обставин та випадковість, але те, що ці двоє депутатів райради Юрій Сенько та Павло Бондаренко дійсно в рота нікому не заглядають і завжди мають власну думку - відомо всім в районі.
Останнім часом в нашій країні нарешті люди заговорили про те, що вони мають гідність. Довгий час нас привчали своє «я», свою особистість, свої права ставити нижче за інтереси Держави, інтереси районних керівників, інтереси школи. Дехто вже почав звикати до того, що в нас ніхто не питає, приймаючи за нас рішення, як нам жити далі. Отакими подібними рішеннями у людей вбивають віру, принижують гідність, а саме погане, що це робиться зі школи. З школи придушують ініціативу та активність дітей подібними рішеннями.
Для цих двох школярів не важливо, хто саме прийняв рішення про скорочення програми і не знайшов 5-ти зайвих хвилин уваги, але всім школярам і всім батькам важливо, щоб їх поважали не менш, чим представників районного відділу освіти чи адміністрації, бо вони - Люди, а школяри – це наші майбутні громадяни.
Дмитро СІВЕРКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |