"Шо за місце таке паскудне? Невже Московія?"

Хто ходив на «Пекельну Хоругву…» - мовчіть.
А от хто не ходив, скажіть, як ви гадаєте, оця бабуся - хто така у фільмі? Яку роль виконує? От які ваші припущення?

Хто ходив – не підказуйте.

Хто не ходив – от пофантазуйте. Хто вона така? Баба Одарка? Кума? Повитуха? Хто?

Я, звісно, напишу нижче, хто це, але ви спершу самі повгадуйте. От які у вас виникають асоціації?

Придумали?

Не зазирайте далі, поки не придумали. І не біжіть по коментарях, поки не придумали, ким вона є у фільмі. Яким художнім героєм?

Ну що, є версія?

Так от, перед вами та, кого всі звикли бачити страшною, в білому чи чорному савані з косою.

Так, так, Це вона. Не страшна, а затишна – смерть. Так вона виглядає в Україні і в цьому фільмі ))

Якщо ви ще не ходили на "Пекельна хоругва або козацьке Різдво" – підіть.

Чи сподобалося мені? Сподобалося. Чи є до чого придертися? Є. А навіщо? Прискіпатися можна навіть до голівудських оскароносних фільмів. Ви йдіть, щоб відпочити і розслабитися. Фільм НАШ. Веселий і водночас не дурний. Легкий, але утверджує в думці: «Буде по- нашому».

І справді, глядачі в залі аплодують після кожного сеансу.

За що б я його особливо похвалила, то це за те, що нарешті з’явився фільм, який можна розібрати на фразочки. Мемчики. Так, у нас уже є дуже гарні фільми. Але поки без цієї особливості, без крилатих фраз. Пам’ятаєте, як раніше «мені б такий самий, але з перламутровими ґудзиками», «куй желєзо нє отходя от каси», «бабє цвєти, дєтЯм мороженоє» тощо.

Нам отаких фільмів, щоб розібрати на крилаті вислови, не вистачає. Так от, «Пекельна хоругва або козацьке різдво» - саме такий фільм.

Герой, потрапивши до чорта на той світ, каже: «Що за місце таке паскудне? Невже московія?»
Або
Святий Петро на небесах відбирає душі чоловіків, кому в рай, кому в пекло: «Що, дружині годив? І навіть тещі годив? Великомученик. В рай».

Або
«Козаки ідуть лише в рай. Вони народ боронили».

Одне слово, це НЕ подвійний фільм, коли творці мають таємний план продати кіно ще й в рашку, і тому роблять його універсальним, без українських маркерів.

Це українське кіно. НАШЕ.

Еге ж, Лірнику? )))

Лариса НІЦОЙ