Широка війна. День 118-й...

...Як це не дивно, але повітряні тривоги справляють на маму чарівне враження, і вона повертається до тями.
Виття сирен вона боїться практично так само, як і близьких вибухів, котрих донесхочу наслухалися чернігівці під час облоги.

- Мамко, пішли, я постелю тобі на підлозі в дитячій кімнаті.
Мама сардонічно здіймає ліву брову:
- Це нас якось врятує?..

... Ні, рідненька, при прямому влученні точно не врятує. Пряме влучення тим, чим криють нас наші колишні "брати"-байстрюки, - це вірне руйнування нашої п'ятиповерхівки і моментальна смерть. Ймовірно, майже безболісна.
А от від рештків/осколків ця єдина в квартирі внутрішня кімната таки може врятувати.

... Бруствер з подушок і ковдр на ліжку має захистити зокрема й від решток віконного скла.
... -Ну, ось, дивись, яку я тобі розкіш спорудила.
- Не йди. Побудь зі мною.

...Вона боїться. Боїться панічно. У неї очі побитої собаки, яка НЕ розуміє, за що саме її увесь час катують.
Ми сидимо в колишній дитячій кімнаті на підлозі.
- Скажи, доню, от скажи, що вони від нас хочуть? Що їм не так? За що? Тільки не кажи мені, що вони просто нас ненавидять. Це наслідок. А має бути практична ціль.
- Ні за що. Вони просто хочуть нас вбити. Всіх.
- Чому?
- Тому, що в їхній країні - повна дупа, і вони знайшли, на кого звернути ненависть власного народу, - на нас.
-Їм стане легше, якщо нас не буде?
- Ми будемо, мамо. Не дочекаються.

... Звучить відбій повітряної тривоги.
-Пішли, я дам тобі ліки, і ти поспиш. Все буде добре...
... принаймні, зараз, - додаю про себе.

Вона спить, а я, остервеніло шматуючи картоплю в каструлю, затято повторюю:
-Ми. Були. Є. І будемо. Не дочекаються.
Переможемо.

Звичайний вечір у звичайній українській родини.
Широка війна. День 118-й...

Майя РУДЕНКО