Щодо мігрантів\біженців\втікачів

Я ще можу зрозуміти втікачів від війни, від видимої смерті, але аж ніяк - бігунів, що пруться, як із Марокко в Іспанію. На готове. На чуже. На дармовщину.

Мій тесть, слухаючи свого часу про біженців із Сирії, казав: "Чого його ото бігати? Мій батько, коли війна була, вирив у саду два окопи і ми пересиділи бомбьожки, нікуди не бігали". Питаю - а чого два окопи? "В одному він сидів, а в другому нас із матір'ю посадив - щоб, коли вб'ють, то не всіх... А сам сидів і книжку читав"... 🙂

Моя позиція консервативна: кожному народові Бог дав свою землю. Тож обробляй її, захищай, користуйся плодами її і не прися на чужину шукати кращого добра!

Тут я згоден з Тарасом Григоровичем: "В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Нема на світі України,. Немає другого Дніпра,. А ви претеся на чужину. Шукати доброго добра". І тут аж ніяк не можу сприйняти позицію католицької церкви, яка всіляко толерує напомповування Європи біженцями, які ставлять мечеті і закривають церкви...

Василь ЧЕПУРНИЙ