Щоденник Літа: спеції

З розмови з молодшим про цукерки зі смаком лакриці, які не подобаються більшості дітей, з'явилися роздуми... ПРО СПЕЦІЇ

Спеції - це як гра, як експеримент, домашня ненаукова хімія (бо наукову я не любила ніколи). Спеції - це " а що буде, якщо я в отой не дуже вдалий ликер додам кардамону і мускату"... і додаю. І виходить бомбезний домашній вермут.

Або ще: " додам но до чаю/кави/компоту м'яти-кориці--тім'яну..". і знову ж додаю. І виходять чудові напої.
Дехто- наприклад Inna Oleshko з м'яти ще й вино робить

Спеції - це ще й красиво. Ви зірочку аніса бачили? Вона ж прекрасна.

Хоч треба сказати, не всім до смаку якісь Спеції. От почала з лакриці. Мирон сказав, що в Тік-Ток кажуть, що цей смак мало кому подобається. А мені навпаки. Нагадує саме аніс. І лікувальні цукерки від кашлю з таким смаком потрошку "тягала" у свого дідуся. І зараз люблю пертусин.

Тож підготувала жменьку спецій - завтра вкину в одне з вин, що бродять. Має бути запашне

Ірина ЛОМОНОС