Що може бути доброго з Таганрога...
Його одяг пахнув нафталіном. І манери, і спосіб життя також. Матір і сестру він любив більше, ніж коханку. А своїх хворих більше, ніж читачів. А коли його запитували, яких він любить письменників, відповідав: «Я люблю мармелад». Сам писав – наче млинці поглинав. «Щойно торкнуся пером паперу – і справу зроблено». Більше одного дня над одним оповіданням не сидів. Коли йому, початківцеві, запропонували платити по 15 копійок за рядок (великі гроші!), незалежно від обсягу рукопису, він написав спогади дитинства «Степ». І це, мабуть, найкраще після Шевченка, що передає красу вкраїнської природи. У автобіографіях завжди підкреслював, що народився в українському містечку Таганрог. Соломії Крушельницькій пообіцяв, що напише книжку українською, і це буде головною його книгою. Та так і не спромігся – боявся схибити.
А про Росію писав: «Какая нелепая, неуклюжая страна – эта наша Россия. Вся Россия – страна каких-то жадных и ленивых людей. Психология у них собачья; бьют их – они тихонько повизгивают и прячуться по своим конурам; ласкают – они ложатся на спину, лапки кверху и виляют хвостиками…»
Коли Толстой прочитав його п’єсу «Чайка», то сказав: «Це навіть гірше, ніж у Шекспіра». Літератор, який був поряд, докинув: «Еге, що може бути доброго з Таганрога». – «Так, батечку, – сказав Толстой. – Але наш із вами талант не варт і його мізинця…»
Перед прийомом їжі молився і водночас зізнавався, «що давно розтратив віру». До кінця так і не розібрався, хто він – лікар чи письмовець. Бідкався, що писанина забирає час для лікування людей. А брата і себе так і не вилікував від сухот. Помер у 44 роки. Великий магістр слова і геніальний знавець людської природи Антон Чехов.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
А про Росію писав: «Какая нелепая, неуклюжая страна – эта наша Россия. Вся Россия – страна каких-то жадных и ленивых людей. Психология у них собачья; бьют их – они тихонько повизгивают и прячуться по своим конурам; ласкают – они ложатся на спину, лапки кверху и виляют хвостиками…»
Коли Толстой прочитав його п’єсу «Чайка», то сказав: «Це навіть гірше, ніж у Шекспіра». Літератор, який був поряд, докинув: «Еге, що може бути доброго з Таганрога». – «Так, батечку, – сказав Толстой. – Але наш із вами талант не варт і його мізинця…»
Перед прийомом їжі молився і водночас зізнавався, «що давно розтратив віру». До кінця так і не розібрався, хто він – лікар чи письмовець. Бідкався, що писанина забирає час для лікування людей. А брата і себе так і не вилікував від сухот. Помер у 44 роки. Великий магістр слова і геніальний знавець людської природи Антон Чехов.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |