реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ
Сенсаційна знахідка литовського друга України
17-Квіт-17 1379 0.0 0
Одним із найщиріших друзів України в Європі є Литва. Незабаром минає 100 років, як обидві держави вперше проголосили Незалежність. В різні історичні періоди ця Незалежність втрачалася і знову відновлювалася. Нині Литва повноправний член європейської спільноти і докладає багато зусиль, щоб до ЄЕС увійшла й Україна.
Найкращим шляхом до взаєморозуміння народів є не лише спілкування політиків на державному рівні. Набагато цінніші широкі людські контакти. Можу вважати себе одним із тих, кому у цьому поталанило. Незабаром мине півстоліття, як 15-річні підлітки Сергій із Ніжина і Людас із литовського Каунаса познайомилися і потоваришували у піонерському таборі «Орльонок», що на березі Чорного моря.


Я не прагну зараз ностальгічних спогадів. Наша дружба стала знаковою подією всього життя, мірилом світогляду і громадянської зрілості. Ми були свідками другого відродження Литовської держави, починаючи з кінця 80-х років минулого сторіччя, спостерігали трагічні наслідки захоплення радянськими військами Вільнюської телевежі ранньою весною 1991 року, бачили мужніх захисників Литовського парламенту. Після цього події в Україні були мені дуже зрозумілі і оцінювалися однозначно.

Певний час ми йшли з Людасом майже однаковими, тобто журналістськими стежками, хоч на їх початку один був сільським учителем, а другий – кандидатом хімічних наук. Цікавий час! В певний його відрізок, коли Литва рішуче заявила про свої євро інтеграційні амбіції, Людас розпочав політичну, муніципальну кар’єру і навіть зробив спробу балотування до Європарламенту. Зараз Людас Мажиліс - професор університету Вітовта Великого м. Каунас і автор ряду монографій на тему євроінтеграції. Це знання і живий досвід науковця, що побував, практично, в кож ній європейській країні і постійно має професійний інтерес до подій, що відбуваються в Україні. Професор відвідав вже не одне місто нашої держави і скрізь його виступи, лекції мали великий резонанс в академічних колах.

І ось в чергове його запросили до Запорізького державного університету. Серед запрошених пощастило бути і мені, як члену Національної Спілки журналістів України. На базі факультету соціології та управління відбулася VII Міжнародна науково-практична конференція «Соціальне прогнозування та проектування майбутнього країни: ідеї миру та ненасильства»
На думку учасників конференції, ми є свідками глобальних змін світового порядку, напруження відносин як на регіональному, так і на глобальному рівні. Тому найактуальнішим питанням для всіх нас є проблема встановлення та збереження миру в умовах гібридних війн та регіональних конфліктів.

Під час пленарного засідання конференції її учасників привітали заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Едуард Гугнін та декан ФСУ Максим Лепський.
Перед присутніми виступили закордонні гості, серед яких і професор Людас Мажиліс. Він звернув увагу присутніх на історичний період напередодні розпаду СРСР та початку руху за вільну Литву, говорив про соціально-політичний механізм відстоювання незалежності та роль громадянського суспільства у цьому процесі.
Унікальну можливість доповнити виступ пана Мажиліса розповіддю і демонстрацією мав я. У 1991 році ми зробили і зберегли чималу кількість світлин. Вони виглядають зараз дуже актуально на терені патріотичного і трохи тривожного Запоріжжя, звідки до лінії зіткнення з російськими терористичними військами всього 140 кілометрів.
Два дні тривала конференція. Вражень було багато, але, здається, ніщо не віщувало сенсації, пов’язаною з іменем самого пана Мажиліса. Ні, сам він подію передбачав, але до часу помовчував. Лише написав мені коротке смс: «Я в дорозі на Берлін». Ну, подумав я із дружньою легкою заздрістю, ти ж і жабка-мандрівниця!
А далі сталося те, про що вже повідомили багато змі, в тому числі і українські.

У дипломатичному архіві Німеччини 29 березня 2017 року був виявлений оригінал Акта про незалежність Литви литовською мовою. І саме професор Мажиліс його знайшов!
Цей історичний документ був складений і підписаний Радою Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918 року у Вільнюсі. Документ був опублікований у пресі, але про місцезнаходження оригінала нічого не було відомо з 1940 року, коли Литва була окупована СРСР.

Офіційно Мажиліс повідомив, що зайнятися пошуками акта його спонукало наближення сторіччя від цієї події, але мені Людас вже давно казав, що цікавиться цим питанням і шукає зразки автентичних підписів, висловлював різні версії. Подібну заяву зробив він і ЗМІ: "Усерйоз і послідовно литовські науковці, ймовірно, недостатньо цікавилися німецькою лінією. Я вирішив з’ясувати, які в Німеччині є архіви, наскільки вони доступні. З’ясувалося, що жодних обмежень немає. Я написав електронний лист у Державний архів Німеччини, написав, що мене цікавить цей період і що саме мене цікавить. Я отримав список справ, у які варто зазирнути, що я й зробив. На це потрібно було лише два дні"

І ось вона історична знахідка! Як повідомляє Delfi.ru з посиланням на Baltic News Service: "Поруч із німецьким варіантом у справі бул литовський варіант постанови зі всіма 20-ма явно оригінальними підписами", — сказав у коментарі BNS професор університету ім. Вітовта Великого Людас Мажиліс. За його словами, аркуш був складений, що підтверджує, що його прислали поштою. Акт був підшитий у справу.

30 березня професор висловив порталу DELFI думку, що не сумнівається в тому, що знайдено саме оригінал акту. Він бачив в архіві ідентичні документи німецькою і литовською мовами. Дійсність і автентичність доводять чорнила, підписи різної товщини.

Прем'єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс заявив, що Литва сподівається повернути виявлений у Німеччині оригінал акта про проголошення незалежності Литви і не сумнівається в доброзичливості Німеччини.
Президент Литви Даля Грибаускайте повідомила, що її команда зв’язалася з офісом Ангели Меркель і почала вивчати можливість повернення документа до Литви.

Сергій ГОРБЕНКО, член Національної Спілки журналістів України


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Україна - Литва, Куликівка, Каунас


Читайте також



Коментарі (0)
avatar