Села Чернігівщини відмовляються від газу і вугілля
Села на Чернігівщині, які раніше топили вугіллям, масово переходять на дрова.
Про це повідомляє 24 радіо
Машину рубаних дров в залежності від району можна замовити за 1200-3200 гривень, тоді як тонна вугілля без доставки зараз коштує близько 4 тис. гривень.
У селищі Дмитрівка Бахмацького району, у якому проживає близько 2400 мешканців, газ використовує лише 40 дворів, решта — дрова. За словами секретаря селищної ради Людмили Кудрявцевої, до війни на Сході дмитрівці топили вугіллям, яке донбасівці міняли на картоплю, а зараз купують дрова — машина твердих порід коштує більше двох тисяч гривень.
У селі Чорнотичі Сосницького району газом топить 111 дворів, а дровами — 214 дворів.
Колись за вугіллям їздили в Мену, однак останнім часом потреба у цьому відпала, розповідає секретар Чорнотицької сільради Ольга Клопот, додаючи, що нині без проблем можна виписати дрова. Вартість десяти складометрів сосни становить 560 гривень, рубані обійдуться дорожче — 1200 гривень за машину.
Раніше учасникам війни, інвалідам, чорнобильцям безкоштовно надавали вугілля, дрова (два, чотири, було, й по шість складометрів), згадує Ольга Клопот, зауважуючи, що нині пільговикам виплачують грошову допомогу в залежності від категорії.
Не потребують вугілля і мешканці Ольшаного — найбільшого негазифікованого села в Ічнянському районі. Як зазначає сільський голова Олександр Дзісько, лише школа частково топиться вугіллям, яким забезпечує райвно. Селяни купують дрова — по 3000-3200 за машину рубаних.
«Пелети та брикети у Ольшаному не прижилися, — каже Олександр Дзісько. — Виробництво брикетів із тирси, організоване у сусідньому селі Гмирянка, так і не змогло розкрутитися — ціна лякає». Останнім часом дуже випиляли ліси: з одного краю другий видно, бідкається голова.
Про вугілля села на Чернігівщині навіть не мріють — наразі тонна атрациту коштує 4 тис. гривень за тонну і в подальшому буде рости. Доставкою антрацитського (Антрацит — місто у Луганській області, підконтрольне сепаратистам,) і павлоградського (Дніпропетровська область) палива займаються харків’яни.
«Декілька родин з одного села можуть замовити 20 тонн вугілля вскладчину, — розповідає Олег Шугайчук, ФОП із Харкова. — Ми привеземо машиною, в мішках, якщо зверх ціни буде шість тисяч гривень за доставку»
Про це повідомляє 24 радіо
Машину рубаних дров в залежності від району можна замовити за 1200-3200 гривень, тоді як тонна вугілля без доставки зараз коштує близько 4 тис. гривень.
У селищі Дмитрівка Бахмацького району, у якому проживає близько 2400 мешканців, газ використовує лише 40 дворів, решта — дрова. За словами секретаря селищної ради Людмили Кудрявцевої, до війни на Сході дмитрівці топили вугіллям, яке донбасівці міняли на картоплю, а зараз купують дрова — машина твердих порід коштує більше двох тисяч гривень.
У селі Чорнотичі Сосницького району газом топить 111 дворів, а дровами — 214 дворів.
Колись за вугіллям їздили в Мену, однак останнім часом потреба у цьому відпала, розповідає секретар Чорнотицької сільради Ольга Клопот, додаючи, що нині без проблем можна виписати дрова. Вартість десяти складометрів сосни становить 560 гривень, рубані обійдуться дорожче — 1200 гривень за машину.
Раніше учасникам війни, інвалідам, чорнобильцям безкоштовно надавали вугілля, дрова (два, чотири, було, й по шість складометрів), згадує Ольга Клопот, зауважуючи, що нині пільговикам виплачують грошову допомогу в залежності від категорії.
Не потребують вугілля і мешканці Ольшаного — найбільшого негазифікованого села в Ічнянському районі. Як зазначає сільський голова Олександр Дзісько, лише школа частково топиться вугіллям, яким забезпечує райвно. Селяни купують дрова — по 3000-3200 за машину рубаних.
«Пелети та брикети у Ольшаному не прижилися, — каже Олександр Дзісько. — Виробництво брикетів із тирси, організоване у сусідньому селі Гмирянка, так і не змогло розкрутитися — ціна лякає». Останнім часом дуже випиляли ліси: з одного краю другий видно, бідкається голова.
Про вугілля села на Чернігівщині навіть не мріють — наразі тонна атрациту коштує 4 тис. гривень за тонну і в подальшому буде рости. Доставкою антрацитського (Антрацит — місто у Луганській області, підконтрольне сепаратистам,) і павлоградського (Дніпропетровська область) палива займаються харків’яни.
«Декілька родин з одного села можуть замовити 20 тонн вугілля вскладчину, — розповідає Олег Шугайчук, ФОП із Харкова. — Ми привеземо машиною, в мішках, якщо зверх ціни буде шість тисяч гривень за доставку»
Читайте також |
Коментарі (0) |