Рецепти Івана Просяника для чоловічої сили
Нещодавно побачила світ нова книга відомого травозная з-під Бахмача, письменника, члена товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка Івана Просяника «Скарбниця молодечої сили». В основному вона друкувалася в газеті «Біла хата» під назвою «Арсенал молодечої сили». Книга вийшла мізерним накладом — 250 примірників. Тож редакція «Сіверщини» вирішила друкувати з неї уривки у вигляді помічних рецептів — тим же, хто хоче відчути смак українського слова, волошебство волховських знань, радимо звертатися до автора чи до редакції «Сіверщини». У книгарнях книга поширюватися не буде.
Отже, для початку кілька рецептів від знахаря Івана Просяника, сина українського волхва Горасима Просяника.
Для чоловічої сили
П’ять личинок мілі воскової (вона не шкідник, а помічник), не окуклених ще. Залити півлітрою первачку. Два тижні в теплі дати постояти. По двадцять крапель ранком і перед сном.
При ревматизмі
Склянку ряски на відро окропу. Попарити ноги з півгодини. Витерти, щоб аж горіло, бджоляним підмором. Обмотати і — до ранку будеш стрибати, як цап.
Як настоювати підмор
Найбільш лікувальний той, що взятий з медогонки під час липневого качання, — бджола тоді має найбільше отрути. Засипати в посудину, залити, щоб покрило, 40-градусною горілкою, закатати металевою кришкою, обмотати чорною ганчіркою, виставляти на сонце три тижні. Тоді процідити. Пити настоянку тричі на день по столовій ложці за півгодини до їди при аденомі передміхурової залози, при нефритах, гломерулонефриті. А ще має дивовижні наслідки при зайвій вазі. Помічне і при витираннях.
Для лікування простатиту
По дві ложки кори ліщини, стільки ж іван-чаю на літр окропу. Настояти дві години. Це норма на два дні. Ліками має стати і гарбузове, соняшникове насіння (висушене, але не смажене).
Також можна пити деревій — він росте всюди. По склянці вранці й увечері пийте як чай. Якщо нема клопоту з венами. Якщо є — остудник голий. Столова ложка на 250 мл окропу. Настояти дві години і випивати за день.
Якщо ви встаєте до вітру двічі-тричі за ніч, варто оздоровлювати себе настоєм ивачу (іван-чай, кипрій). Він зміцнює захисні сили організму, запобігає виникненню будь-яких пухлин і цінується фітотерапевтами, бо не має побічної дії. Якщо ж встаєте за ніч 5 – 6 разів, ивач посилюють іншими травами: алтеєю лікарською (коріння, лист), вересом, деревієм, купавою (латаття біле), листям та корою ліщини, ромашкою лікарською, цмином піковим, ялівцем карпатським, остудником голим тощо.
Та найкраще — корою лісової ліщини, зібраною під час сокоруху. По дві ложки ліщини, стільки ж іван-чаю на літр окропу. Настояти дві години. Це дводенна норма. Ліками для вас повинно стати і гарбузове та соняшникове насіння (висушене, але не смажене) — по 50 грамів тричі на день за півгодини до їди.
Непогано запивати його узваром з ягідок терену. А на ніч споживати столову ложку насіння, але вже огіркового. Або з’їсти невелику цибулину з хлібом та свіжим салом, щедро здобреним зеленню кропу чи петрушки.
Якщо ж вам складно заготовити ивач — деревій росте повсюди. Пийте по склянці вранці й увечері його навар. Столова ложка трави деревію на склянку окропу. Це якщо у вас немає клопотів з венами. Якщо є — остудник голий. Полюбляє ґрунти піщані, часто житнища. Столова ложна на 250 мл окропу. Настояти дві години. Денна міра.
Калган, або ж перстач прямостоячий
Відповідну назву він має й мудрою латиною — Potentilla erekta, прочитайте — «потенція – ерекція», пояснення зайві.
Моя перша навчителька, відома на все довружжя знахарка, світлої пам’яті баба Онися, називала це зілля зав’язником. Козаки найперш цінували його як в’яжучий засіб, бо епідемія дизентерії серед війська — страшніш за неприятеля. Настоянка кореня відновлювала втрачені сили, діяла кровоспинно, болетамуюче.
Зварена 1:1 зі свіжими бруньками берези чи корою дуба на свинячому внутрішньому салі (здір) дивовижно загоювала як рубані, так і колоті рани, різні тріщини, забоїни, садна. Зводила екземи, заліковувала пролежні. Хоча при останніх (це сьогодні перевірено і мною) під ліжко недужому ставили вушачок, невеличкий, з водою, самого ж хворого вкладали на просо.
Бактерицидність кореня вражає. Як і його здатність оздоровлювати ротову порожнину. Козаки його повсякчас жували, щоб зуби були міцними і мали білість, блиск, та ще й уникали різних простуд. Тому сільські знахарі, коли вже нічого не допомагає, при хронічних запаленнях легень радять саме калган.
Підготував
Василь ЧЕПУРНИЙ
Скорочено. Повністю -- в газеті "Сіверщина". В наступних номерах будуть друкуватися інші поради травозная. Передплачуйте "Сіверщину" по всій Україні!
| Читайте також |
| Коментарі (0) |