Ранкова кава з присмаком «імпортозаміщення» по-українськи

Ви ж пам'ятаєте, як у 2022-му іранські «мопеди» були головною зіркою новин? Ну, ті самі, що Тегеран «не передавав», а москва «не купувала»? Так от, історія зробила такий кульбіт, що в іранських конструкторів зараз має початися гикавка.

Україна офіційно почала постачати на Близький Схід дрони-перехоплювачі. Тобто ми тепер продаємо «антидот» від тієї отрути, яку Іран роками впарював диктаторам по всьому світу.

У чому сіль ситуації?
Геополітичний тролінг 80-го рівня: Поки Тегеран гордо розповідав про свої «аналоговнєтні» розробки, українські інженери в гаражах і на секретних заводах зібрали штуку, яка ці «шедеври» наздоганяє, переганяє і ніжно (або не дуже) приземляє в пісок.

Бюджетний дезінсектор: Арабські шейхи нарешті зрозуміли, що збивати іранську «балалайку» за 20 тисяч доларів ракетою за пару мільйонів — це як полювати на муху з вогнеметом. Дорого, пафосно, але безглуздо. А тут приходять українці й кажуть: «Дивіться, у нас є маленький дрон на 3D-принтері. Він дешевий, злий і дуже любить іранський пластик».

Український «екзоскелет» безпеки: Це ж треба було так закрутити сюжет: країна, яка сама відбивається від агресії, раптом стає головним постачальником безпеки для нафтових монархій. Тепер наші хлопці вчать еміратських операторів, як правильно «мінусувати» цілі. Це вже не просто допомога — це повноцінний вихід на ринок, де раніше панували великі гравці.

Короткий підсумок:
Раніше ми просили ППО, а тепер ми — і є те саме ППО, тільки мобільне, зухвале і з українською прошивкою. Коли іранські дрони бачать на горизонті наші перехоплювачі, вони, мабуть, хочуть самоліквідуватися ще до контакту. Просто від сорому за свого виробника.

Світ змінився: тепер не ми чекаємо на «глибоке занепокоєння», а світ чекає на чергову партію наших дронів, щоб спокійно спати біля своїх нафтових вишок.

Анатолій ЯРОВЕД